Олександр Москаленко

Олександр Москаленко

Dolor donec sagittis sapien. Ante aptent feugiat adipisicing. Duis interdum sed arcu et nullam eu accumsan nam gravida vulputate sed. Dolor urna integer consectetuer. Quam duis ligula viverra. Vitae turpis elementum donec massa at vitae tortor. Eget vitae est sed.

20 лютого лохвичанці Галині Тимофіївні Черкасець виповнилося 100 (!) років. На довгій дорозі життя їй випало пережити голодні тридцяті роки, окупацію Лохвиці фашистами, тяжку працю в Австрії, що входила тоді до третього рейху, повернення додому, роки вчительства не лише в рідному Лохвицькому районі, а й у Карпатах, навчання сотень учнів, сімейні радощі й горе, коли помер чоловік і ще багато-багато різних подій, що вмістилися в її житті…

Середа, 14 лютого 2024 00:00

НЕВТОМНА БЛАГОДІЙНІСТЬ

«Невтомні руки» наприкінці минулого року  отримали свій офіційний статус. «Невтомні руки» наприкінці минулого року  отримали свій офіційний статус. Та велика волонтерська робота, яку вони здійснюють від початку повномасштабного вторгнення росіян, тепер окреслилася у конкретний рядок у Державному реєстрі під назвою «Благодійна організація «Благодійний фонд «Невтомні руки».Її засновниками є Оксана Портяна, Олена Середняк і Михайло Євтодій. Але робота благодійної організації оповита колективним духом. Тому, коли я готував цю статтю, кілька разів почув настійливе прохання: «Ми нікого не вирізняємо. Працюємо однією командою, і насамперед завдячуємо всім людям, які підтримують наш рух. Без цієї підтримки ми б нічого не зробили. Ось про них можете писати».Тож волонтери назвали відразу працівників виконкому Сенчанської сільської ради, які допомогли оперативно оформити всі юридичні складові щодо офіційного статусу благодійної організації. Бо тепер «Невтомні руки» мають змогу проводити свої благодійні акції на теренах Сенчанської громади.І першим таким серйозним заходом стало проведення «Невтомними руками» благодійних ярмарків, що відбулися наприкінці січня у Сенчі й Вирішальному.Спочатку 25 січня на ганку Сенчанського будинку дитячої та юнацької творчості всі бажаючі змогли долучитися до благодійної акції. Тон їй задали трудолюбиві жіночки із Засульського сільського клубу, на рахунку яких не один захід на підтримку ЗСУ. 

Це товариство вже не перший рік здійснює господарську діяльність на теренах колишнього Лохвицького району. Характерною ознакою «Харківецького» є розвиток тваринницької галузі, що не часто спостерігається в сучасних реаліях прагматизму щодо сільського господарства в Україні. Але і в рослинницькій галузі товариство дивує вирощуванням нетипових, як для продовольчого ринку, культур, що теж мають свого кінцевого споживача.

Понеділок, 11 грудня 2023 00:00

Шанс, який не можна змарнувати

«Чому у людей виходить, а у нас – ні?» Часто запитують мене лохвичани, коли мова заходить про ту чи іншу справу, яку «клинять» різні обставини, різні персонажі з усіх сторін. Що тут відповісти? Напевно, кожне місто, як і конкретна людина, має свою карму. Це так – спрощено. А в деталях набагато складніше. І як почнеш розплутувати той клубочок, то вервечки тягнуться в усі боки.

Вівторок, 14 листопада 2023 00:00

Надійні помічники

Мабуть, неодноразово помічали жінок, велосипеди яких обвішані кількома пакетами. І, мабуть, мало хто замислився: чому так у них щодня? А все дуже просто. Це надійні помічниці одиноких престарілих. І вони виконують замовлення стареньких, які вже не в змозі відвідувати магазини, аптеки, різні установи...Мабуть, неодноразово помічали жінок, велосипеди яких обвішані кількома пакетами. І, мабуть, мало хто замислився: чому так у них щодня? А все дуже просто. Це надійні помічниці одиноких престарілих. І вони виконують замовлення стареньких, які вже не в змозі відвідувати магазини, аптеки, різні установи...Напередодні Дня працівників соціальної сфери ми поцікавилися у директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради Світлани Ждан, який спектр послуг надають працівники центру.

Вівторок, 14 листопада 2023 00:00

«Невтомні руки» допомагають ЗСУ

Таку назву має добровільна волонтерська група справді невтомних жінок, яких об’єднує самовіддана, можна сказати, звитяжна праця на благо наших збройних сил, в ім’я Перемоги України. Вони працюють на різних роботах, мають різний вік, уподобання, але у свій вільний час вони збираються разом, щоб виготовити черговий покров захисту для наших хлопців. Рідні багатьох із них знаходяться на фронті. І, певно, кожного разу відправляючи їм, туди, чергову маскувальну сітку, ці жінки потайки про себе промовляють: щоб вона вберегла наших воїнів від ворожого ока.

Вівторок, 05 вересня 2023 00:00

Лавандова оаза Олени Фур’євої

Про її «Лавандовий дворик» «Зоря» писала років зо два тому, коли його обриси тільки вимальовувалися на обійсті Олени Фур’євої. І це був її перший рік втілення власної мрії у рукотворну фантазію лавандового розмаїття. Тепер у неї є неоціненний досвід, власний блог в «Інстаграмі» і своя оаза у Гирявих Їсківцях, де вона мешкає з родиною.

Підрив рашистами дамби  Каховської ГЕС наробив багато біди жителям Херсонщини. «Асвабадітєлі» з півночі «асвабадили» місцевих мешканців від нормального життя. Нині їм на допомогу прийшло 13 областей України, в тім числі й Полтавщина, бригади яких допомагають херсончанам долати наслідки затоплення.

27 липня зала Лохвицького міського будинку культури зібрала новий аншлаг. Не було жодного вільного місця, чого завсігдатаї нашого осередку культури не спостерігали вже давно. Багато хто пожалкував, що не придбав квитка заздалегідь. А отже і втратив можливість насолодитися акторською майстерністю виконавців Київського українського сучасного театру. Де, звісно, родзинкою того вечора була гра народної артистки України Ольги Сумської. Її роль Секлети зі знаменитого твору Михайла Старицького «За двома зайцями» вирізнялася від класичного сприйняття осучасненою, не зашореною якимись постановочними рамками грою.

У травні цього року на сторінках «Зорі» ми розповідали про історію будинка з башточками, в якому нині розмістилася Лохвицька міська публічна бібліотека імені Григорія Сковороди. А сьогодні хотілося б пригадати історію людей, які все життя віддали бібліотечній справі, пропагуючи із покоління в покоління любов до книги. Власне, і в самому літописі «Зорі» немало розповідей про цей заклад, де переплелися цілі пласти книжкових епох, журналів і газет, притаманних подиху того чи іншого часу.

Сторінка 1 із 11