На одній із круч села Христанівка самотньо височіє столітня школа. Стежки до неї заросли непрохідними хащами, бо відколи тут оселилася Пустка, і дорослі, і діти перестали сюди приходити. Крізь вибиті вікна влітає Вихор і моторошно танцює з Пусткою та іншою нечистю в порожніх класах. А ночами, коли місяць виповнюється, завивання того шабашу розноситься далеко над кручею…