Трапилася вона в одному з найвіддаленіших від Лохвиці сіл Лохвиччини. Тут уже більше 100 років у центрі села стоїть будівля земської школи, зведена за типовим проєктом Опанаса Сластіона. Можливо, її чекала б така ж сумна доля, яка спіткала багатьох таких споруд як на Полтавщині, так і в інших областях, коли залишені без догляду стіни руйнуються й занепадають.
Волонтерство, поза сумнівом, стало феноменом російсько-української війни. Скільки людей активно включилися з перших днів допомагати українській армії й не втомлюються це робити й по сьогодні! Скільки життів Захисників урятовано саме завдяки волонтерам, які вчасно привезли маскувальні сітки, дрони, сучасну зброю і військове обладнання, а то й просто додали наснаги воїну бити ворога, коли в посилочці з домашніми смаколиками він знаходить простенький дитячий малюночок зі словами: «Повертайся живий, повертайся з Перемогою!»
У російсько-українській війні бере участь немало воїнів із інших країн. Особливо багато колумбійців, яких наші вважають ідеальними воїнами. Із одним із них – Альберто Кантеро Кастріллоном – нам пощастило поспілкуватися поруч із Лохвицею, на базі відпочинку «Ранчо Ріо» під час благодійного волейбольного турніру 14 липня.
10 серпня у Сенчі завершився футбольний турнір. Його не втиснеш у рамки буденних, звичних футбольних баталій. Бо це був турнір Пам’яті. Пам’яті про добру, багатогранну Особистість, справжнього Героя, який у 31 рік поклав своє життя за свободу рідної країни, захищаючи її від рашистської навали. Мова про сенчанина Івана Кузуба, якого частіше називали просто Ванею.
Спілкуючись із головою спілки учасників та ветеранів російсько-української війни «Свідомість» Олегом Козорізом про те, чим займається спілка, ми зачепили ряд гострих проблем щодо мобілізації, захисту ветеранів, їх лікування після поранень. Ці проблеми викликають гостру реакцію в суспільстві. Олег Миколайович вважає, що їх не варто замовчувати, якщо держава хоче уникнути соціальної несправедливості, а обов’язок захищати країну має стати справді священним для кожного.