Нещодавно йому виповнилося 89.
– Народивсято я 26 грудня 1936 року, казала мати, але у метриках записали 6 грудня, – пригадує сиве минуле Василь Миколайович. – На той час не дуже на це звертали увагу. Коли записали – тоді й родився…
Ми сидимо з ним у світлиці, поруч донька Люба і він неквапливо розповідає. Розмова – наче у фільмі: кадр за кадром стелиться дорога його життя.
Для мешканців Сенчанської територіальної громади 16 січня Громадсько-військовий рух провів презентацію можливостей проєкту «СОВА», що з жовтня минулого року розпочав свою діяльність у області.
7 грудня в Україні відзначають День місцевого самоврядування. Дуже важлива в державі гілка влади, яку безпосередньо обирають люди під час чергових виборів. Як бачимо це на практиці, в умовах російсько-української війни, місцеве самоврядування довело свою життєздатність і стало опорою в реалізації багатьох державних проєктів.
Архіви називають – пам’ять народу. І це дійсно так. Бо збережені артефакти дають можливість не лише повернутися в реальність минулого, а оцінити їх з погляду сучасності. Це наша історія, наша автентичність, які ми маємо зберегти.
І це не голослівна красива фраза, а сувора статистика роботи волонтерського колективу протягом чотирьох років російсько-української війни. А скількох наших воїнів ці маскувальні сітки вберегли від ока ворога! Честь і хвала цим невтомним жіночим рукам, що творять нову історію боротьби українського народу за свою свободу!І це не голослівна красива фраза, а сувора статистика роботи волонтерського колективу протягом чотирьох років російсько-української війни. А скількох наших воїнів ці маскувальні сітки вберегли від ока ворога! Честь і хвала цим невтомним жіночим рукам, що творять нову історію боротьби українського народу за свою свободу!Пишучи про волонтерів, укотре повторююся: це сила, яка, можливо, тримає наших хлопців там, на фронті. Бо вони знають, що в тилу є люди, які допомагали і допомагатимуть їм стільки, скільки треба, лише б наші титани вистояли. І роблять це вони за покликом серця, а не за гроші, як, можливо, дехто думає.У переліку моїх публікацій про волонтерський рух на теренах колишнього Лохвицького району давно явно бракувало розповіді про волонтерів «Відради». Жінки по-скромному все говорили: «Та хай колись, після перемоги». Бо вони її спрагло чекають і роблять усе від них залежне, щоб її наблизити. Але напередодні Дня волонтера ми поговорили. Без пафосу, просто про те, чого прагне їхня душа, що рухає ними робити цю безкорисливу, але вкрай благородну місію. Ось про це сьогоднішня розповідь.
– Наша «Відрада» сформувалася навесні 2023 року, – розповідає одна з трьох засновниць волонтерського хабу Тетяна Галич. – Хоча волонтерити ми всі почали відразу з початком війни – і я, і Наталія Голобородко, і Олена Холоша.
У Полтаві нагородили переможців щорічного творчого конкурсу «Журналіст року 2021». За словами директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Вікторії Пилипенко, переможців виз...
Лохвицька районна газета «Зоря» – одна з найстаріших районок у Полтавській області: їй виповнилося 109 років! Вперше видання вийшло в світ 2 січня 1912 року під логотипом «Вісник Лохвицького земства», пізніше змінило назву на «Л...
