Лохвичанка Надія Захарченко поскаржилася, що полум’я на газовій плиті має червоно-голубий колір та слабше нагріває посуд, ніж чисто голубе. Це наводить жінку на підозру, що отримує від постачальника газ сумнівної якості, який має низький показник теплоутворення. Також Надія Іванівна обурюється, що більша частина Лохвицького району використовує місцевий газ, а платить як за імпортний. «Живу в незалежній Україні, де видобувають багато газу. Але наша сім’я завезла дві машини дров, ними й обігріваємось, бо спільний дохід не дозволяє отримати субсидію. Так і всі навколо – опалюють житло чим можуть, і соломою, і тирсою», – із розпачем говорить Надія Іванівна. Подібні питання чуємо ми, журналісти, досить часто від різних людей, задають їх і газовикам, і представникам влади, і кандидатам у депутати…
Друга частина питання, звісно, стосується не лише Лохвицького району, а й усіх регіонів, де газ добувають і де населення використовує місцевий газ, а не імпортний. Про шкідливий вплив добування вуглеводнів на довкілля й людей, недостатню соціальну підтримку (компенсацію) регіонам добувними компаніями писано-переписано стільки, що повторювати не варто. Як і про закон № 3038 (5% рентних платежів у місцеві бюджети), на якому піарилися всі, кому не лінь.
Ціна на газ для населення – постійно у фокусі всеукраїнських і обласних видань. І якщо ми спробуємо хоча б коротко переповісти ці пласти інформації, взаємні звинувачення причетних до газу (добування, транспортування, торгівлі, експлуатації мереж) підприємств і НКРЕП (Національної комісії з державного регулювання у сфері енергетики), цитувати публікації про зарплату голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, вийде ціла книга. Але й вона ніяк не допоможе остаточно дати відповідь, чому ціна на газ саме така, «європейська», хто на ній наживається. Тому першочергово ми дізнавалися, як споживачеві перевірити свої підозри щодо якості газу.
Проби газу, який подається населенню,регулярно досліджують методом газової хроматографії
Логічно було б отримати відповідь на першу частину питання у місцевих філіях ПАТ «Полтавагаз» та ТОВ «Полтавагаззбут», але обласне керівництво забороняє районному давати офіційні відповіді. Нині споживачі можуть задавати питання, телефонуючи до кол-центрів, надсилати їх у електронних листах. Я скористався телефоном та офіційними веб-ресурсами ПАТ «Полтавагаз», яке займається газопостачанням і газифікацією, і ТОВ «Полтавагаззбут», яке постачає газ.
ПАТ «Полтавагаз» регулярно відбирає проби газу на різних газорозподільних станціях області та здійснює їх лабораторне дослідження. Результати постійно оприлюднюються на сайті poltavagaz.com.ua, їх можна переглянути за посиланнями, розміщеними на головній сторінці. Посилання на цей ресурс містить і сайт 104.ua, де також міститься багато важливої для споживачів інформації стосовно блакитного палива. Щоправда, чимало українців не вірить результатам досліджень, здійснених за ДСТУ ISO 6974 – 4 :2007 методом газової хроматографії в лабораторії ПАТ «Полтавагаз» та аналогічних підприємств із областей країни.
Чим більше у газі метану, тим менше тепла він утворює
Щоб текст нижче був зрозумілими усім читачам, нагадаю інформацію зі шкільного курсу органічної хімії. Основний компонент природного газу – вуглеводень метан СН4, якого там зазвичай 85–95%, також він містить етан С2Н6, пропан С3Н8, незначні домішки бутану С4Н10, пентану С5Н12, гексану С6Н14, кисню, азоту, СО2, сполук сірки та інших речовин. Добутий із-під землі газ перед подачею в оселі очищують, підготовляють. Під час повного згоряння вуглеводні сполучаються з киснем повітря, утворюється вуглекислий газ і вода (СН4+2О2=СО2+2Н2О+тепло, світло). При нестачі кисню (якщо недостатня подача повітря, несправний, недоглянутий газовий прилад) утворюється отруйний чадний газ СО і менше тепла. Теплота згоряння метану нижча, ніж етану, пропану, бутану, пентану, гексану. Адже за однакових умов у однакових об’ємах міститься однакова кількість молекул газу. Отже, у тому ж об’ємі бутану – вдвічі більше атомів вуглецю С і водню Н, які окислюються й виділяють тепло. Таким чином кубометр пропану при згоряння виділяє майже втричі більше тепла, ніж кубометр метану. І газ, у якому високий вміст метану, менш вигідний для споживача, ніж той, де багато етану, пропану, бутану…
Нижча теплота згоряння газу, що споживають жителі Полтавщини, на 9–14% вища за норму
Звісно, якщо вірити результатам досліджень постачальника газу.
Наведемо приклади досліджень лабораторії ПАТ «Полтавагаз». За даними НАК «Нафтогаз України», на цю компанію урядом покладено спеціальний обов’язок придбавати природний газ для формування ресурсу для побутових споживачів, з посиланням на результати аналізів її власного Центру з контролю якості газу, нижча теплота згоряння природного газу на території України змінюється в межах 8000–8250 ккал/м3, тобто є вищою (і це краще для споживача), ніж передбачено нормою – 7600 ккал/м3.
Наприклад, у пробі, відібраній 27 лютого 2018 р. з УКПГ (установки комплексної підготовки газу) «Копили» ГПУ «Полтавагазвидобування», лабораторія виявила 91,133% метану (мова йде про мольний відсоток), 3,664% етану, 1,143% пропану і трохи більше 3% вищих вуглеводнів разом. Вища теплота згоряння – 9172 ккал/м3, нижча – 8281.
Як легко порахувати, тут газ дає відповідно на 9% більше за норму тепла.
«Припущення про низьку теплотворність актуальні не до нашого газу»
Теплота згоряння проб коливається між цими зразками й ніяк не нижча за норму. Але ж хіба рідко нам доводиться чути скарги на зразок: «Цього тижня той самий чайник із таким же об’ємом води тієї ж температури закипає удвічі довше, ніж минулого. Надворі температура та сама, в котлі газ горить, лічильник крутиться, як «самошеччий», а в хаті все холодно». То може газовики беруть проби тоді, коли подають завідомо якісний газ, або він поступає з різних свердловин і не може не відрізнятися – на те і природний?
Аби дізнатися, як споживач може підтвердити чи спростувати свої припущення щодо низької якості й недостатнього теплоутворення, я зателефонував до кол-центру ТОВ «Полтавагаз збут», яке займається власне подачею газу в домівки. Там пояснили, що якість не в їхній компетенції й надали номер лабораторії ПАТ «Полтавагаз». Керівниця лабораторії виявилася дуже приємною у спілкуванні й надала вичерпні відповіді на запитання та поділилася досвідом.
Жінка підтвердила мої припущення про безглуздість пліток, нібито природний газ розбавляють азотом – хоча це й основний інертний компонент повітря, відокремленим коштує втричі дорожче за газ. Якщо газ розбавити повітрям, може утворитися вибухонебезпечна суміш, від якої на друзки розлетяться всі елементи газорозподільних мереж. Дехто патякає, буцім природний газ «бадяжать» пропаном. Це, як зрозуміло з наведеної вище хімічної інформації, тільки підвищило б його калорійність. За інформацію іншого фахівця, пропан та вищі фракції навпаки видаляють із природного газу для виробництва скрапленого; від того калорійність газу знижується, підвищується вміст метану.
– Люди поставлені в такі умови, що всілякі версії та припущення зовсім не дивують. Скаржилися, що газ і гелієм розбавляють, хоча ціна гелію захмарна. Чим вища ціна газу, тим більше версій. Із точки зору споживача, наша лабораторія залежна, тож для отримання неупередженого результату аналізу варто звернутися до інших. Наприклад, лабораторію має ГПУ «Полтавагазвидобування», газодобувні підприємства у Лубнах і Кременчуці, можливо, є і приватні лабораторії. Якщо споживач звертається до газорозподільного підприємства та ініціює перевірку і теплотворна здатність газу виявиться нижчою за норму, оплачуватиме аналіз оператор газових мереж та зобов’язаний виплатити компенсацію споживачу. Якщо в межах норми чи вищою – за аналіз платить споживач.
Я чула про досить високу ціну аналізів у інших лабораторіях, але у нас вона доступна – порядку 800–1000 грн. Чесно кажучи, ми багато разів робили аналіз на вимогу споживачів і він підтверджував, що газ не гірший за норму. Але ні з кого ще грошей за це не взяли. Не тому, що так не має бути, а тому, що людей ціновою політикою загнали в такі рамки, що вони, бідні-нещасні, не знають, у яку сторону бігти. Але припущення про низьку теплотворність актуальні не до нашого місцевого газу. Його калорійність навпаки вища за норму.
От, наприклад, учора ми отримали звернення з фотографією, споживач скаржився, що газ горить червоним. Глянувши на фото, я сама здивувалася – такого кольору полум’я ще не бачила. Щоправда, людям важко пояснити, що якість газу і горіння – різні речі, бо на процес окислення впливають різні фізичні параметри та пальникове обладнання. Ми виїхали у помешкання скаржника і побачили, що колір на фото не співпадає з реальним – або змінює кольори фотоапарат, або знімок опрацьований.
У жінки на кухні працює зволожувач повітря, на всіх радіаторах опалення висять мокрі ганчірки, температуру в приміщені господиня підтримує на рівні 18°С. Можливо, вирощує кімнатні квіти. Ми заміряли вологість у приміщенні, вона сягає 90%. Вентиляція взагалі відсутня, вікна закриті наглухо, невідомо, звідки береться кисень для горіння і як не утворюється чадний газ. Ми подивилися на полум’я у сусідів – воно звичайного голубого кольору. Найчастіше причина зміни кольору полум’я – неповне згоряння газу, при якому не окислені атоми вуглецю світяться. В даному разі притоку кисню до полум’я заважає і надлишок водяної пари в повітрі.
Нині якщо абоненту сказати, що в приміщенні, де працює газовий прилад, треба відкрити кватирку, у відповідь можна і лайку почути. А раніше, доки не економили, це всі розуміли. Тепер установили пластикові вікна, мало не герметично запакували приміщення. Звісно, там згоряння не повне і колір полум’я може бути яким завгодно. Голубе полум’я на плиті – ознака надлишку кисню, а отже й максимальної тепловіддачі палива та безпечності для здоров’я.
У російському газі вищий вміст метану й менше етану, пропану та вищих вуглеводнів, тому менш калорійний. А от у Європі газ має чітко визначені параметри і його теплотворна здатність – чіткі межі, тому в деяких країнах газ дійсно розбавляють азотом.
Після такої відповіді статтю можна було б завершити. Але ж є ще питання мотивації: у районах газовики мають якось перекрити «технологічні втрати», які вочевидь не малі. Не секрет, що дорожнеча стимулює крадіжки і все більше людей намагаються (часто й попадаються на цьому) пустити газ у обхід лічильника, змінити показники…
Проби відбирають протягом 2 або 5 днів після звернення
Як повідомляє 104.ua, Споживач, у тому числі фізична особа, має право письмово звернутись до Оператора ГРМ (газорозподільного підприємства) для проведення додаткового аналізу газу. У цьому разі Оператор ГРМ має направити свого представника на об’єкт споживача протягом 2 робочих днів у місті та 5 календарних днів у сільській місцевості в узгоджений зі споживачем час. Для перевірки чисельних значень взятої проби газу Оператор ГРМ має право залучати як свої, так і незалежні, уповноважені відповідно до законодавства хімлабораторії. Споживач має право за власний кошт ініціювати проведення аналізу природного газу іншою хімлабораторією.
Той, хто не вірить постачальнику, тільки посміхнеться, адже, як стверджують скаржники, найгірший газ подається при найбільших морозах. Або ж періодично без певної системи. Таким чином у момент відбору проби після очікування 2 чи 5 діб до труб подадуть найкалорійніший газ. І якщо, як відомо з пліток, у газ і справді закачують повітря (за даними, отриманими від фахівця, 1–15% повітря не призводить до утворення вибухонебезпечної суміші), те, що в трубах, буде спожито.
Яка лабораторія готова здійснити незалежний аналіз?
Я спробував відшукати, хто ж на практиці готовий одержати неупереджений результат, узявши пробу в указаний споживачем момент і скільки це буде коштувати. У Лохвицькому районі працює кілька підприємств, які добувають, переробляють, газ і підвищуюь тиск у трубопроводах, тож у кожного має бути своя лабораторія. Мій випадковий вибір упав на компанію «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед». Там повідомили, що газ для своїх потреб дійсно аналізують, але компанія не має ліцензії на такий вид діяльності, як аналіз газу на замовлення. Аналогічну відповідь ми отримали й у компанії «Природні ресурси».
ПАТ «Укртрансгаз» здійснює транспортування природного газу різного походження для споживачів України. Структури підприємства є й на Лохвиччині. Але оскільки воно пов’язане з «облгазами», щодо неупередженості результатів його аналізів у споживачів виникнуть сумніви. На сайті «Укртрансгазу» регулярно публікуються результати досліджень із середніми показниками нижчої теплоти згоряння по областях. Якщо вірити цій інформації, газ ми одержуємо чудовий: «Середньозважена нижча теплота згоряння природного газу, що подається Споживачам України, становить більше 8200 ккал/м3 (при нормі стандарту 7600 ккал/м3).» «Укртрансгаз» повідомляє, що у разі сумнівів у якості природного газу Споживач має право звернутися до відповідних територіальних органів Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку для проведення позачергової перевірки. Тож наводимо контактну інформацію згаданого Департаменту. Довідка: (044) 528-90-14, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., директор – Віткін Леонід Михайлович, (044) 596-68-25.
Бурінням на території мало не половини Лохвиччини займається газопромислове управління «Полтавагазвидобування», яке є підрозділом ПАТ «Укргазвидобування», а те в свою чергу – дочірня компанія НАК «Нафтогаз України». Тоді як РПКЛ не має навіть україномовного сайту, УГВ має повноцінний веб-ресурс. Але там про аналізи мені нічого не вдалося знайти. У прес-службі підприємства «перевели стрілки» на Полтаву. Не змогли нічого порадити і у приймальні «Полтавагазвидобування» та надали номер заступника головного інженера Сергія Федоренка. І лише останній дав хоч якусь відповідь.
Як мені вдалося зрозуміти, чіткої схеми проведення аналізів на замовлення підприємство не має, ціна послуги не відома також. Бажаючі можуть письмово звернутися до керівництва, звернення розглянуть в установлений термін і повідомлять про результат.
Тож наводимо для бажаючих адреси й телефонні номери ГПУ «Полтавагазвидобування»: м. Полтава, вул. Європейська, 173, тел. 515547, 22668, 515400, 515700, 515547, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Ще від двох підприємств я отримав нечіткі відповіді, які можна розцінити як відмови.
Отож, просимо тих, хто зважиться замовити аналіз або хоча б спробує це зробити й «наб’є лоба» об бюрократичні чи інші перепони повідомити «Зорю». Можливо, звернуться до нас і представники підприємства, що має незалежну лабораторію. Або ж хтось із читачів запропонує свій шлях. І ми продовжимо цю публікацію.
С. НІКОНОВ
