Перспективні глядачі заздалегідь не змогли нічого дізнатися про виставу, яку 30 листопада показали в Лохвицькому РБК, бо лише 29 листопада її урочиста прем’єра відбулася у палаці дозвілля «Листопад».
Повною несподіванкою для лохвичан стала поява біля РБК афіші вистави «Майстер та Маргарита. Євангеліє від Іуди». Серед поціновувачів театрального мистецтва і творчості Михайла Булгакова виникли суперечки. Одні намагалися дізнатися у інтернеті хоч щось про театр і виставу, але не знайшли ніякої інформації, тому стверджували, що йти не варто. Другі з упевненістю заявляли, що приїде трупа рівня драмгуртка, бо в афіші є орфографічні помилки (неповний і недосконалий переклад із російської) й не вказано навіть, звідки театр. Треті не радили йти іншим, бо квитки від 120 до 170 грн – дуже дорого (певно, не знаючи, скільки коштує насправді привезти й показати виставу). Четверті образилися, що Сучасний театр привозив свою версію «Майстра і Маргарити» з Ольгою Сумською в ролі Маргарити до Гадяча (хоча квитки коштували 150–250 грн, вони були розпродані заздалегідь, довелося ставити стільці у проходах), а до Лохвиці не заїхав. П’яті переконували інших, що чудово грати можуть не лише зірки, а й багато відомих меншому колу акторів, і будь-яка постановка геніального твору гідна уваги.
Загальна кількість глядачів ледве перевищила півтори сотні. Те, що вони побачили й почули, перевершило всі сподівання. А ще доля подарувала лохвичанам шанс другими побачити виставу, якої (за рівнем сценографії, філософської глибини сценарію та акторської майстерності) на нашій сцені, можливо, раніше й не було. Поринули у сценічне дійство та отримали колосальну насолоду як підготовлені глядачі (які не раз перечитували роман, бачили інші постановки й екранізації, знайомі з «Євангелієм від Іуди» та його історією, біблійним сюжетом, а можливо навіть читали повість Леоніда Андрєєва), так і ті, хто не читав навіть роману й поверхово бачив екранізації творів Булгакова. Тож глядачі прожили виставу разом із героями і довго аплодували акторам, стоячи.
Твір, який став улюбленою книгою величезної кількості людей, по-своєму інсценізував коли-небудь чи не кожен театр на пострадянському просторі. Мені пощастило в 90-х побувати на виставі Харківського театру імені Пушкіна. Автор п’єси постарався упхати у виставу мало не весь роман, не відходити від сюжету, гра не всіх акторів була переконливою, загалом вийшло непогано, але до вражень від самої книги вистава майже нічого не додала.
«Майстер та Маргарита. Євангеліє від Іуди» не повторює булгаковський твір, є його вільною інтерпретацією, філософським переосмисленням. Дійство відбувається в наш час, великий роман та його роль у нашому житті обговорюють герої. На заднику – біблійний пейзаж, як виглядало б його фото на екрані смартфона. Майстер зустрічає Маргариту із жовтими квітами в соцмережі. Михайло Берліоз та Іван Бездомний зустрічаються не на Патріарших ставках, а у салоні-перукарні. Бездомний – не поет, а журналіст, ведучий ток-шоу на телебаченні. Біблійна сюжетна лінія зосереджена першочергово на питанні, чи дійсно Іуда був зрадником. І навіть кіт Бегемот одягнутий у футболку з портретом Че Гевари. Враження від майстерної гри акторів посилені візуальними, світловими, звуковими ефектами. На великому екрані – відображення віртуального світу, яким користуються сучасні герої, і навіть зображення знаменитого папірусу ІІІ століття, який називають Євангелієм від Іуди. У якості музичного оформлення використані три пісні з недавно випущених альбомів «Акваріуму», останньою звучала скандально відома «Время н*». Але від цієї трансформації булгаковське начало не страждає. Звучать улюблені булгаковські фрази, які вже стали крилатими, Майстер і Маргарита так само кохають одне одного, звеселяє публіку кіт Бегемот, еротично і пластично рухається відьмочка Гелла, з’являється величний і всесильний Воланд.
Щоб зрозуміти, чому постановка саме така, варто окремо згадати про режисера і сценариста Богдана Чернявського. Він із молоду реалізував акторський талант у Харкові, Полтавському театрі імені Гоголя, здобув чимало нагород, викладає акторську майстерність. У зрілому віці здобув другу вищу освіту, розкрився і як режисер. «Майстер та Маргарита» для нього – знаковий твір, у виставі Гоголівського театру (до речі, вона україномовна) виконує дві головні ролі, у виставі Сучасного театру із Сумською грає також. У інтерв’ю напередодні прем’єри в театрі імені Гоголя актор говорив, що дуже важливо не повторюватися серед розмаїття інших постановок і екранізацій великого роману. Певно, тому через півтора роки і створив свою кардинально відмінну версію. Щоб повністю інсценізувати роман із величезною кількістю героїв і сюжетних ліній, знадобилася б вистава тривалістю годин 6, де задіяно кілька десятків акторів. Тож у виставі театру імені Булгакова більшість акторів додатково перевтілюються в ході вистави, виконуючи по 2–3 ролі. Не змінює образи Ісус, Маргарита і Воланд. Із останнім, тобто актором Артемом Лєбєдєвим, ми поспілкувалися після вистави.
– Тільки вчора відбулася прем’єра у полтавському палаці дозвілля «Листопад» і ми зіграли виставу в Лохвиці удруге, – говорить актор, він іще не вийшов із образу й не випускає з рук посоха. – У нашому театрі, який є приватним проектом і має в репертуарі близько 15–20 вистав, зібрався чудовий високопрофесійний колектив, яким я пишаюся. Я дуже радий за всіх, за те, що все вдалося, чудово працюють не лише актори, а і світлорежисер, відеоінженер, звукорежисер, декоратори. Вистава призначена для великої сцени, тому в Лохвицькому РБК не вдалося розмістити всі декорації, використати всі світлові ефекти. Працювати над підготовкою довелося у дуже складній ситуації, але це було напрочуд цікаво. Мені одразу сподобалася п’єса, за основу якої взято не лише роман Булгакова, а й повість Леоніда Андрєєва «Іуда Іскаріот», власні творчі думки сценариста й режисера. По великому рахунку, спектакль було поставлено за 8 днів. Виконавець ролі Ісуса був зайнятий під час підготовки і приїхав із Києва за 4 дні до прем’єри, але за цей час вжився у образ і вивчив роль. Ми спеціально зв’язувалися із Борисом Гребєнщиковим і він дав дозвіл на використання пісень «Акваріума». Представлю колег: Юлія Єфименко, Віталій Протасов, Руслан Данильченко, Дмитро Шунтов, Олексій Зоров, Олена (пробачте, забув прізвище чарівної виконавиці ролі Гелли та ще трьох, тож доведеться подарувати їй пляшку коньяку). Відеоінженер – Євген Ісковець, звукорежисер – Сергій Манченко.
Наступного дня виступимо у місті Дніпрі. Я взагалі не знаю, де виступатимемо. Прокидаюся вранці, питаю в колег, куди їдемо, і їду. У Лохвиці я вперше, місто сподобалося. Годують у ресторані чудово, продавці в магазинах привітні.
Протягом двох тижнів «Євангеліє від Іуди» покажуть у Лубнах, Краматорську, Старобільську, Балаклії, Чугуєві, Умані, Золотоноші… У Харкові квитків, які коштували від 80 до 300 грн, не залишилося в касах за тиждень до показу. У переважній більшості міст вони дорожчі, ніж у Лохвиці.
С. НІКОНОВ, фото автора
