Жителям одного з найбільших і досить розвиненого села Пісок на Лохвиччині є чим похвалитися: щороку щось нове створюється, щось будується, щось ремонтується. І це – в час, коли багато українських сіл пустіють і занепадають. Звісно, вистачає проблем, які розв’язати досить складно. Про все розповіли «Зорі» мешканці села та його голова Григорій Пройдак.

Дороги

По-справжньому якісно поклали у Пісках асфальт на кілометровому відрізку центральної вулиці 2015 року. Спочатку від мосту до центра села, а потім і ділянку шляху, де раніше була кам’янка, заасфальтували за рахунок співфінансування з обласного і сільського бюджетів.
– Хочемо забрати на баланс сільради дві автобусні зупинки край дороги, щоб можна було їх підтримувати в нормальному стані, – показує Григорій Петрович. – Поки що ведемо перемовини з Агенцією місцевих доріг, якій вони належать.
Особлива проблема – міст через Артополот, у якому утворилися вже чималі дірки. Сільський голова у квітні цього року звернувся до обласної Агенції автомобільних доріг із проханням направити експерта для обстеження і створення проекту ремонтних робіт. Які в крайньому разі сільрада готова вже фінансувати, адже якщо чекати ремонту Агенцією, можна залишитися зовсім без мосту.

– Вулиця Дружби (колишня Довбенка) довжиною 1510 м знаходиться на балансі сільради, – Григорій Пройдак показує великі акуратні латки на асфальті. – Тому можемо ремонтувати покриття за свої кошти. Цього року витратили 192 тис. грн. Відрізок шляху «Піски – Бодаква – Вирішальне» довжиною 4298 м торік відремонтували за кошти з обласного й районного бюджетів. Сільрада витратила 32 тис. грн на проектну документацію. Особливих зусиль довелося докласти до роздоріжжя. Щоб повертати було зручно, округлене й розширене місце примикання доріг. Спонсорську допомогу для цього надало ТОВ АФ «Червонозаводське бурякогосподарство». Із агрофірмою в нас налагоджені стабільні партнерські стосунки. Дякую її керівництву – засновнику Валерію Орошану і директору Володимиру Базі – за систематичну підтримку!
Я вважаю, що всі дороги, які проходять у межах сіл, мають бути передані на баланс сільських рад. Зверніть увагу, які ями на дорозі з Пісок біля Заводського! Якби дорога була на нашому балансі, відремонтували б. Але зараз не маємо права.

На початку липня за спонсорські кошти фахівці Агенції автомобільних доріг установили у асфальті на пішохідному переході біля школи 6 спеціальних ліхтарів. Вони активізують увагу водіїв, які на хорошому покритті полюбляють їздити швидко. Ліхтарі дуже міцні, трохи виступають над поверхнею асфальту. Містять світлодіоди, які автоматично починають блимати у сутінках, акумулятори та сонячні батареї, які їх заряджають.

Діти

Торік біля дитсадка зробили коштом сільради дитячий майданчик. У встановленні гойдалок, каруселей та гірок брали участь батьки дітлахів. Популярний майданчик серед дітей, але довго служитиме лише за умови, що перестануть кататися й розважатися тут дорослі.
Новенький ігровий майданчик є і на подвір’ї дитсадка. Помітно, що тут бережливо ставляться до обладнання, адже і старі гірки та гойдалки, які залишилися, певно, з радянських часів, тут в ідеальному стані.

– Позаторік ми через обласну раду взяли участь у спеціальній програмі, за якою перекрили дах і встановили сонячні колектори для підігріву води, – показує Григорій Петрович на системи скляних трубок, установлені на даху. – На все разом витратили 460 тис. грн. Колектори підігрівають теплоносій навіть якщо на вулиці мороз, але сонячно. Тепла вода подається для всіх потреб, якщо пасмурно, можна переходити на підігрів електрикою. Цього року з сільського бюджету витратили 190 тис. грн на заміну аварійних сходів, які ведуть на другий поверх дитсадка, парапетів. Тепер маємо зручні й надійні сходи, незабаром замінимо й решту старих конструкцій.

Рівень дошкільної освіти у нас на високому рівні, особливо помітно це при порівнянні підготовленості дітей із дитсадка і вихованих удома.
Зараз у садочку «Чебурашка» 37 дітей, їх виховують у двох групах. Можна було б відкрити третю, але в наступні роки вихованців буде трохи менше.

У школі торік навчалося 176 дітей, у перший клас прийде 15. Щороку сільрада і агрофірма «ЧБГ» вручають першокласникам подарунки – ранці й набори навчального приладдя. У день нашого візиту в школі було людно – саме відбувався демонтаж системи опалення для заміни на нову.
Культура і спорт

Облущену стіну Будинку культури цього року закрили сайдингом. Так і тепліше буде (із протилежного боку дмуть вітри), і естетично. На це з сільського бюджету витратили 90 тис. грн. Будинок культури постійно оновлюється, в останні роки його перекрили, замінили вікна. Тут кілька років тому встановили першу в районі систему обігріву за допомогою теплого повітря, яка може експлуатуватися не лише постійно, а й за потреби – наприклад, у дні проведення масових заходів. Цього літа учасниці самодіяльних ансамблів «Тещі і свекрухи» та «Молодички» отримали нові черевички.

Ошатно виглядає доглянутий пам’ятник Невідомому Солдату. Цього року новий пам’ятник на могилі захисників Вітчизни встановили й на цвинтарі.

За спеціальною програмою обласної ради біля Будинку культури зараз встановлюють обладнання спортивного майданчика. Посприяли цьому депутати обласної ради Віктор Щуров і Роман Товстий. Доки не «схопився» бетон, від вуличних тренажерів доводиться ганяти юних спортсменів – усі хочуть випробувати нове обладнання. Особливо приваблюють дітей гімнастичні кільця. На час нашого візиту більша половина вуличних тренажерів чекала встановлення у фойє Будинку культури.

Григорій Петрович – великий шанувальник футболу, тож і пісківська команда «Прогрес» не пасе задніх. Процвітає і секція теквондо, серед вихованців тренера Віталія Алєксєєва вже є чемпіон України.
Пишучи про спорт у Пісках, не можна не згадати талановитого тренера Сергія Решетила, який загинув у ДТП восени 2017 року. Він використав усі свої сили й можливості, щоб наповнити тренувальний зал ефективними сучасними тренажерами та передати вихованцям спортивні вміння. Його вихованці добивалися значних успіхів у кікбоксингу, муай тай і зараз продовжують розвиватися, займаючись іншими видами спорту.

Світло

Пісківська сільрада – одна з перших, яка взяла участь у міжнародному проекті, виграла конкурс і отримала новенькі яскраві світлодіодні ліхтарі з акумуляторами, що заряджаються від сонячних батарей. Експлуатація їх підтвердила, що такі встановлювати вигідно там, де немає ліній електропередач. Тож «сонячні» ліхтарі переміщують від центру, а в центрі монтують звичайні світлодіодні. Подекуди ще лишилися натрієві лампи, їх по мірі виходу з ладу замінюють на LED. Кількість ліхтарів у Пісках постійно збільшується, їх тепер 237. Не освітленою лишилася лише вулиця Гоголя. Навіть Яремівщина вже освітлена повністю. На жаль, тепер, коли повсюди зробили освітлення, сільські й міські ради змушені оплачувати електрику за повним тарифом. А кілька років тому платили за нічним тарифом – 25% від повної вартості.

Сміття

Якихось 7–10 років тому Піски були одним із найзасміченіших сіл. Місцеве населення ігнорувало можливість вивезення відходів на звалище, їх висипали в будь-яких кущах біля дому й навіть на цвинтарі. Тепер село змінилося. Система вивезення сміття налагоджена і свинячити за кілька метрів від власного двору вже не модно. Старі несанкціоновані звалища прибрали. Сільрада оголосила конкурс із визначення підприємства, яке вивозитиме ТПВ. Біля багатоквартирних будинків і в людних місцях стоять 23 великі контейнери, малі індивідуальні в кількості поки що 30 штук розбирають господарі, укладають договори на вивезення відходів.
Благоустроєм у селі займаються двоє робітників, залучених на громадські роботи Центром зайнятості, та один найнятий сільрадою. Косять, прибирають, загрібають, підтримують у належному стані стадіон.

Медицина

Місцеві активісти, зокрема, Олександр Глушко, дорікають Григорію Петровичу за те, що без догляду залишилося приміщення колишньої лікарні, потім амбулаторії. Тепер воно продовжує руйнуватися. Але голова пояснює, що особисто обстежував будівлю та зробив висновок: будинок дуже аварійний і навряд доречно витрачати кошти на ремонт. Тим паче, потреби у старому приміщенні досі не було.
Замість великого приміщення лікарні, яке потребувало догляду й опалення, сільрада 2 роки тому придбала під амбулаторію добротний житловий будинок і переобладнала його. У амбулаторії – чисто, затишно, світло. Тут працює лікар і 6 медсестер.

Люди

Село з тисячолітньою історією – батьківщина героїв Великої Вітчиняної й діячів армії УНР, актора й митця Григорія Булаха. І зараз люди тут талановиті та працьовиті, чимало пісківчан воювали в АТО. Звісно, робочих місць у селі всім не вистачає, але з Пісок не складно добиратися на роботу за кілька кілометрів. Про пісківську майстриню Надію Буциченко, яка створила власну майстерню, де реалізує таланти у шитті, вишиванні та різних видах декоративно-вжиткового мистецтва, ми розповімо в одному з наступних випусків «Зорі».
Пісківчани, з якими нам вдалося поспілкуватися, щиро радіють розвитку села, дякують сільському голові та всім, хто йому допомагає. Сподіваємося, що всі, хто захоче доповнити цю статтю, напишуть нам, зателефонують чи завітають до редакції.

С. НІКОНОВ
Фото автора