Цього року в Україні має завершитися процес формування ОТГ. На Лохвиччині не вщухають суперечки про те, які сільради до якої громади мають увійти, щоб людям було зручно і всі мали рівні можливості. Про майбутнє об’єднання станом на початок нинішнього року, перспективи і проблеми Лохвицької ОТГ, яка перейде в розширфений формат, ми поспілкувалися з міським головою Віктором Радьком. Наша розмова стала логічним продовженням статті «Децентралізація. Відповіді на виклики», опублікованої у «Зорі» № 11464 від 5 грудня 2019 року.
– Вікторе Івановичу, час добровільного об’єднання завершується, а в нашому районі визначилося, куди далі, менше половини сільрад. Яким Ви бачите майбутнє?
– Всі ми повинні розуміти, що у 2020 році закінчується реформа децентралізації. Добровільно об’єднуватися громади могли протягом 4,5 років із 2015-го. У нашому районі за цей час утворилося тільки 2 ОТГ. Я впевнений, що до кінця лютого добровільне об’єднання завершиться.
Зараз відбувається напрацювання нових перспективних планів. Усі ми знаємо, що перед Новим роком прийнятий закон про зміну шляху їх прийняття. Обласна рада вже не погоджує, не подає пропозиції й не затверджує перспективні плани. Над цим працюватимуть фахівці, в тому числі Асоціації міст, Асоціації ОТГ, ОДА. У Полтавській ОДА вже відбувся ІІ етап формування перспективних планів.
Цікавим буде формат Лохвицького району. Громад буде три, але яка сільрада в якій – точно ще не можемо сказати. Тому що Лохвицька громада чекає, що сусіди вирішать приєднатися добровільно. На передноворічній позачерговій сесії Лохвицька міськрада прийняла рішення про згоду на об’єднання із Гирявоісковецькою і Токарівською громадами. Якщо ми зможемо і в нас вистачить часу, щоб добровільно пройти всю процедуру, і ми отримаємо висновок ОДА про правильність нашого рішення, будемо об’єднані до кінця лютого. Якщо ні – будемо створювати спроможні громади по-іншому. Від прийнятих сьогодні сільрадами рішень залежить, яким буде формат громад на десятиліття.
– Я читав немало обурень із приводу того, що Токарівська громада приєднується до Лохвиці. Відстань завелика, Токарі – впритул до Заводського і логічно було б об’єднуватися з ним. Ще й погарщанам це може завадити, щоб приєднатися до Заводського.
– Із соцмереж і я дізнався, що дехто називає це політичною корупцією та не сприймає. Жаль, що пресу не запросили на громадське обговорення майбутнього об’єднання у Токарях. Так, крайня вулиця Заводського знаходиться на землі Токарівської сільради. Я запитував простих людей: «Чи правда, що ви всі чесно хочете доєднатися до Лохвиці?» Мене здивувала відповідь. Вони бояться стати мікрорайоном Заводського, як це стало із селом Брисями. Депутати Лохвицької ОТГ проголосували за доєднання Токарів одноголосно. Тому що згідно із законодавством, за перспективним планом, прийнятим Полтавською облрадою і затвердженим Кабміном, Токарі – в Лохвицькій ОТГ. А ще, згідно з законом, якщо ОТГ відмовляється доєднувати громаду, яка входить у неї за таким планом, вона може втратити статус ОТГ. Навіщо це передбачено? Щоб багата громада не могла відмовити бідній. Адже, на мою думку, на території громади усі громадяни повинні мати вибір і отримувати однакові послуги – освітні, медичні, комунальні і т. д.
Тепер, якщо фахівці ОДА дадуть висновок, що наша громада стане ефективною і спроможною (висновок надійде до 10 лютого), процес доєднання продовжиться. Якщо ні – у березні ми побачимо готовий перспективний план.
– Після зміни адміністративно-територіального устрою відбудуться й вибори до рад ОТГ?
– Із 1 січня вступив у дію й новий виборчий кодекс. До 1 липня буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій України. Не пізніше, ніж через 90 днів після цього, мають бути проведені вибори. Коли ВР прийме закон про призначення цих виборів, стане ясно, чи будуть обирати старост разом із депутатами й головами ОТГ. На даний час законом це чітко не визначено. Лохвицька міська рада могла б за законом призначити вибори старости Васильків. Але оскільки об’єднання відбулося у період між виборами, ми вирішили, що обраний голова має відпрацювати свій термін.
Мені дуже приємно, що для наших маленьких громад буде повністю змінена виборча система. Всі депутати будуть «мажоритарниками», тобто обиратимуть їх особисто, не зважаючи на партійну належність. Раніше поширеними були випадки, коли людина, яку поважають у окрузі, балотувалася у списку політсили, яку не поважають, і не стала депутатом. І навпаки. Тепер, голосуючи, виборець орієнтуватиметься тільки на прізвище. Я вважаю, що це правильно.
– Яким Ви зараз бачите майбутнє Заводського?
– Заводська ОТГ існуватиме, але в якому форматі – поки що передбачити не можу. Думаю, в березні ми побачимо остаточну карту.
– Реформи бояться деякі сільські голови, які тримаються за свої крісла й зарплати, налаштовують відповідно людей. А чого бояться прості люди?
– Спілкуючись із жителями сіл, я дійсно чув про певні страхи. Наприклад, жителі Харківців думали, що по довідки треба буде їхати до центру ОТГ. Це не так, у ХХІ століття людина має всі адміністративні послуги отримувати на місці.
– І все ж немало людей не вірять у те, що реформа призведе до позитивних змін.
– Я теж зустрічав багато скептиків, які критикують децентралізацію, але сам є її прихильником. Лишень раніше вважав, що громади обов’язково мають бути маленькими, а тепер змінив думку. Суть децентралізації в тому, щоб ми самі могли керувати своїм бюджетом, створювати умови для життя. Говорять, що реформа знищить села. Але давайте подивимося для прикладу на колишню Васильківську сільраду. У ці села 25 років ніхто не вкладав коштів. Так, не все вдалося, що хотілося. Але зараз Васильки, Христанівка й Гаївщина розвиваються. У той же час є села, які відмовилися від об’єднання, і там сільради утримують із бюджету школи, бо дітей мало. А через кілька років утримувати буде нічого, бо дітей немає.
Мені є з чим порівнювати Лохвицьку ОТГ. Недавно побував на малій батьківщині у Павлиші на Кіровоградщині. У селищі з 4,7-тисячним населенням відсутні вуличне освітлення, збір сміття, водогін. А у наших Васильках є контейнери. Так, ліхтарі – ще не по всьому селу, але цього року добудуємо лінії освітлення. В селі є водогін. Минулого року ми збудували дорогу за 1,5 млн грн, відремонтували школу. У Васильки 2019-го приїхало 2 багатодітні сім’ї.
Єдине, чого не вистачає, щоб село жило добре, – робочих місць. Агрохолдинги забезпечити ними всіх не зможуть.
– І що міськрада зробила, щоб робота в селі була?
– Ми вже прийняли програму створення молочного кооперативу в Васильках, аналогічного тому, що в Білогорілці. Обладнання коштує порядку мільйона гривень. То люди вже просили мене не ремонтувати наступного року дороги, а виділити «стартовий капітал» для кооперативу. Кооператив дозволяє селянам отримати гідну плату за вироблену продукцію.
Буде молочний кооператив – люди, утримуючи одну корову, зможуть заробляти до 6,5 тис грн на місяць, як це і є в Білогорілці. А при існуючій системі скуповування молока заробляють підприємці й виходить, що селянину за 1 л платять 5 грн, у магазині ж 1 л молока коштує 20 грн.
Кооператив може бути не лише молочним, а й, наприклад, ягідним. Або може виробляти з молока натуральні сири, як, наприклад, у Сергіївці на Гадяччині. Виробленого сиру не вистачає, щоб задовольнити попит.
У Польщі наші працюють по 12–14 годин на добу без перепочинків, там не можна покурити чи попити кави в робочий час. Ті самі гроші можна заробити в українському селі, тримаючи 3–4 корови. Хтось скаже, що це дуже важко. А я знаю, як це. В мене в дитинстві завжди було 2 корови. Батьки працювали і я доглядав за худобою до 17-річного віку, коли поїхав навчатися.
У Васильках ми зберегли можливість випасати худобу, косити сіно, не допустили розорювання пасовищ, передачі землі у власність по 2 га для ОСГ.
– Яка доля наших медичних закладів після об’єднання, якщо врахувати, що державного фінансування не вистачає? На допис у «Фейсбуці» про закриття лікарні, не підкріплений документально, емоційно відреагували сотні користувачів…
– Засновником Лохвицьких ЦПМСД і ЦРЛ виступає районна рада. Лохвицької районної ради після 2020 року не буде. Тож засновником стане Лохвицька ОТГ і на нас разом із державою (лікарня отримує субвенції від Служби здоров’я України) ляже основний фінансовий тягар. І вся відповідальність і за первинну, і за вторинну медичні ланки ляже на ОТГ. Я розумію, що медична допомога – витратна для громади. Але сподіваюся, що медичні послуги в нас стануть кращими, просто над цим треба попрацювати. І дивуюся, як користувачі «Фейсбуку» повірили у «фейк», нібито лікарню закриватимуть.
– Але яка різниця у фінансуванні, якщо зараз кошти від платників надходять у районний бюджет і з нього фінансується лікарня, а будуть кошти надходити в ОТГ і фінансуватиме вона?
– Так, але ж податки йтимуть у бюджети трьох ОТГ. І якась може відмовитися фінансувати вторинну ланку. Ніякого механізму, який би примусив її вносити свою лепту, немає.
На даний момент зарплата у медиків дуже низька. Сільські й міські ради підтримують лікарню, але не всі в рівній мірі. Про Лохвицьку міськраду скажу, що до нас звернулися з проханням підтримати лікарню, коли для закриття бюджетного року не вистачало 1,1 млн грн, ми ці кошти виділили.
Загалом у 2019 році на утримання ЦРЛ нами було надано майже 5,2 млн грн. Для ЦПМСД у 2019 році з бюджету міської ради направлено майже 1,2 млн грн.
Так, можна було за ці гроші щось зробити у місті, але медицина – важливіша.
Спілкувався С. НІКОНОВ
