Коханій

Останнім часом входить у моду розведення різних екзотичних тварин. Страуси, перепілки, цесарки, фазани, равлики. Але ніхто із них ніколи не стане конкурентом з такими звичними для нас тваринами як свині чи корови, а з птахів – кури, качки, гуси.

Недільного вечора (19.02.2017) зал Лохвицького РБК вирував оплесками – глядачі радісно приймали улюблених народних артистів – співачку Наталю Бучинську та композитора і виконавця Ніколо Петраша. Окрім музично-пісенних дарунків, митці створили атмосферу родинного затишку та єднання, почастувавши присутніх духмяним короваєм. Виконуючи пісню «Моя Україна», Наталя та Ніколо запросили дітей на сцену, щоб вони тримали жовто-блакитне полотнище, яке підхопили глядачі, – символ української нації перекочувався хвилею на здійнятих руках людей. І кожен відчував гордість за те, що ми – українці!

Спілкуючись з жителями Лохвиччини під час бліц-опитувань, «Зоря» перебуває в курсі їхніх настроїв, думок, переживань… Так, ми цікавилися, якою людям бачиться Україна – залежною чи незалежною? І більшість обирала перший варіант… Зокрема погляди земляків сходилися в тому, що наша Батьківщина перебуває в фінансовому полоні.

Ще сонце не встигло, як слід, розправити своє проміння, а «бабусі-бізнесменки» вже поспішають до центрального ринку міста Лохвиці, аби скоріше зайнятися торгівлею. А справа ця для них – «свята». В дощ і в сніг, в спеку та в холод, в будні чи в вихідні – несуть вони купецьку службу на совість… Власну ж, звичайно. Ці «бізнесменки» районного розливу мають і свою техніку: гуркотять по тротуарних вибоїнах кравчучки, навантажені всіляким добром, скриплять старі велосипеди (в декого – без педалей), обвішані десятками вузликів, великих і малих, взимку – санки катають широкий асортимент товарів домашнього виробництва.