Вже більше восьми років на сторінках «Зорі» ми пишемо літопис героїчної боротьби українського народу проти очманілої московії. Ми пишемо про лохвичан, які поклали на олтар перемоги над росією свої життя. Після повномасштабного вторгнення рашистів алея загиблих Героїв Лохвиччини, на жаль, поповнюється новими іменами. Але вони мають назавжди залишитися в нашій пам’яті.Вже більше восьми років на сторінках «Зорі» ми пишемо літопис героїчної боротьби українського народу проти очманілої московії. Ми пишемо про лохвичан, які поклали на олтар перемоги над росією свої життя. Після повномасштабного вторгнення рашистів алея загиблих Героїв Лохвиччини, на жаль, поповнюється новими іменами. Але вони мають назавжди залишитися в нашій пам’яті.Сьогодні мені б хотілося доповнити розповідь про Романа Бутка, мешканця села Юсківців, солдата української армії, якого провели в останню путь 13 жовтня. Я не випадково на початку зазначив, що вже вісім років ми пишемо про наших Героїв. Починаючи з 2014 року, ми практично були у кожній траурній процесії.Того ж дня, 13 жовтня, в Лохвиці прощалися з військовослужбовцем 46-ої окремої десантно-штурмової бригади Дмитром Гаврилком, який воював пліч-о-пліч зі своїм побратимом Романом Бутком, і з яким разом і загинув у одному бліндажі, куди потрапив ворожий снаряд.На Іванівському цвинтарі в Лохвиці разом із сотнями містян ми віддали останні військові почесті Дмитру Гаврилку. Про обидві траурні процесії «Зоря» писала 21 жовтня №38. Однак сьогодні ми хочемо доповнити розповідь про Романа Бутка, виконуючи свій журналістський обов’язок як перед читачами, так і рідними загиблого Захисника України.Роман був справжнім воїном – безстрашним, сміливим і водночас світлим і добрим. Ми у цьому ще раз переконалися, слухаючи розповіді як його рідних та знайомих, так і бойових побратимів. Хай він назавжди таким залишиться в нашій історії.
Центр психологічної підтримки та розвитку «Перший крок» з’явився у самісінькому центрі Лохвиці, на 2-му поверсі магазину «Євробуд», у вересні. Тепер користування послугами центру набирає популярності. Про себе та роботу «Першого кроку» нам розповіла його керівниця, психолог Катерина Обухова.
Виробництво окопних свічок налагодили волонтери в сільському клубі-бібліотеці.
Не знаю чи правий я, чи не правий, але коли триває кривава війна, коли щодня гинуть десятки наших Захисників і Захисниць, коли ми мало не з номера в номер публікуємо в «Зорі», як у наших трьох громадах проводжають загиблих воїнів у останню путь, коли бачимо сльози і ридання їх матерів і рідних, врешті, коли московія збирає півторамільйонне (!) військо очманілих убивць, які «жаждут мести», то найменше, чого б хотілося – так це знову занурюватися у гущу чвар, протистояння між очільником Лохвицької громади Віктором Радьком і групою депутатів у складі 14 чоловік, які є його опозицією. У соцмережах вони виклали свою позицію щодо небажання брати участь у сесійних засіданнях. Натомість міський голова запросив журналістів, щоб викласти своє бачення ситуації, яка виникла. Скажемо прямо, нездорової. Запросили на цю зустріч із ним і журналістів «Зорі». Природно, що ми не могли оминути можливості задати очільнику громади ряд запитань, що хвилюють лохвицьку спільноту, і не лише про сесійну роботу. Задавали запитання ми разом із Петром Сеником із Заводського, знайомим багатьом по Ютуб-каналу «Баба Яга проти».
Спортивним бути модно і це дійсно так. Лохвицька ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 другий рік бере участь у проєкті від Klitschko Foundation. У цьому році школа стала учасником проєкту "Грай за рівність" від фонду Klitschko Foundation,UEFA Foundation for Children.
У Полтаві нагородили переможців щорічного творчого конкурсу «Журналіст року 2021». За словами директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Вікторії Пилипенко, переможців виз...
Лохвицька районна газета «Зоря» – одна з найстаріших районок у Полтавській області: їй виповнилося 109 років! Вперше видання вийшло в світ 2 січня 1912 року під логотипом «Вісник Лохвицького земства», пізніше змінило назву на «Л...
