Погарщина – одне з найвіддаленіших сіл Лохвицької громади. Межує з гадяцькими землями. Щоб доїхати до цього населеного пункту з Лохвиці, треба добре постаратися. Адже чого варта лише траса Лохвиця – Гадяч! Хоча торік завдяки допомозі ПАТ «Укрнафта» вдалося трохи підремонтувати центральні вулиці села і під’їзд до нього.

Ветеринарним лікарем він мріяв стати ще з дитинства. Можливо, цей вибір було зроблено тоді, коли удома захворіла улюблена корова. Думали, що вже все – втратили годувальницю. Але ні – її врятував комишнянський колгоспний ветлікар Григорій Іванович Кутас. Про це згадує Михайло Іванович Черкас, із яким ми поспілкувалися напередодні його 70­-річного ювілею, який він відзначив 17 лютого.

Дуже цікава подія в культурно-мистецькому житті Сенчанської громади відбулася напередодні цього року. В Жданах була відкрита виставкова зала з колекцією найрізноманітнішої української вишивки. Уже сам факт популяризації народних традицій у невеликому сільському населеному пункті викликає повагу. А коли знайомишся з організаторами цієї колоритної виставки, ще й захоплюєшся сподвижництвом людей, які бережно ставляться до історії українства, його творчого надбання, що налічує не одне століття. Невипадково і сама назва це уособлює – виставка аматорів та митців народного мистецтва імені Лідії Нагоги.Прикметно, що організатором і творцем виставкової зали є уродженка Жданів Ольга Дерев’янко (по-дівочому Нагога), і відкриття цієї зали є ще і даниною пам’яті рідній мамі. Ольга Михайлівна виявилася напрочуд комунікабельною і цікавою співрозмовницею. А про українську вишивку, як я зрозумів, вона може розповідати годинами. Але розпочали ми розмову зі спогадів про її маму, чиїм іменем Ольга Михайлівна вирішила увіковічнити виставкову залу у рідному селі.