За плином новорічно-різдвяних свят ми якось випустили з виду, що з 1 січня країна розпочала жити за новим адміністративним устроєм. Водночас децентралізація по-українськи підкидає такі химерні «сюрпризи», через які непросто знайти правильне рішення.За плином новорічно-різдвяних свят ми якось випустили з виду, що з 1 січня країна розпочала жити за новим адміністративним устроєм. Водночас децентралізація по-українськи підкидає такі химерні «сюрпризи», через які непросто знайти правильне рішення.Одним з таких є, на мій погляд, ситуація з раптовим надлишком бюджету Лохвицького району. Уявляєте – району вже немає, районної ради теж вже немає. Відповідно нікому й кошти розділити. Тож 14 мільйонів (!) гривень, за логікою, потрібно віддати… Миргородській районній раді.Чи не абсурд?! По-моєму, чистої води.Можливо, є більш справедливе рішення? І взагалі, де взялися ці 14 мільйонів?З такими запитаннями ми звернулися до голови Лохвицької райдержадміністрації Тетяни Костенко. (Довідково для читачів – Лохвицька районна рада вже припинила свою діяльність, а РДА є розпорядником коштів районного бюджету).

По всій Україні люди протестують проти високих тарифів на розподіл газу. Навіть петиції до президента підписують за відміну цієї плати. Всі ми сподіваємося, що НКРЕКП перегляне тарифи, що платити за транспортування будемо, як і раніше, за фактично використані в попередньому місяці кубометри. Тим часом маємо спосіб зменшити плату за сам газ. Тобто обрати постачальника, в якого найменша ціна. Як це зробити, «Зорі» розповів лохвичанин Олег Карабка, який із січня купує газ за нижчою ціною.

21 грудня творча група Зразкового аматорського хореографічного колективу «Вернісаж» Лохвицької дитячої музичної школи імені Ісаака Дунаєвського здобула Гран-прі у дистанційному Міжнародному фестивалі-конкурсі «Святковий передзвін», який відбувся в Харкові!

Як  лише однією постановкою юні танцюристи змогли передати загальний настрій всієї країни і як загартовувати їх на перемогу під час карантину – у нашому інтерв’ю із викладачкою хореографії Лохвицького музичного закладу Ольгою ЙОВЖІЙ

«… – Сану не зречуся, церкви не залишу, – відповів спокійно, але твердо отець Іоанн.

– Тоді забирайтеся подалі від моїх очей, – сердито кинув чиновник.

З неабиякими труднощами вдалося одержати дозвіл на перереєстрацію парафії і відкриття молитовного будинку на далекій околиці Лохвиці – Ґудзюрині…», – цитати зі статті Георгія Шибанова «Подвижництво пастиря», 1999.

Про те, як самовіддано виконував свою місію благочинний Лохвицького і Чорнухинського районів, митрофорний протоієрей Іоанн ТЕРКУН – у наступних номерах «Зорі». А в даній статті дізнаємося, яким же був Дім молитви на окраїні Лохвиці? До вашої уваги спогади архімандрита КРЕМЕНЧУЦЬКОГО АВАКУМА, надані лохвичанином Анатолієм КРИВОШЕЄМ.

Лохвицькому суду бути в будь-якому випадку...

Автор  |  Понеділок, 14 грудня 2020 00:00  |  Опубліковано в Новини району

А ще зовсім недавно був період, коли Лохвицький суд довгий час взагалі залишався без суддів. Справи є, а розглядати нікому. Якщо вже вкрай треба було, то перенаправляли в інші суди.А ще зовсім недавно був період, коли Лохвицький суд довгий час взагалі залишався без суддів. Справи є, а розглядати нікому. Якщо вже вкрай треба було, то перенаправляли в інші суди.Ось саме за такої ситуації в Лохвиці з’явилася суддя Вікторія Бондарь. Вона приїхала до нашого тодішнього  райцентру у відрядження. Термін його був всього 6 місяців. Але вона так і осіла на Лохвиччині.Чому? Що тут затримало? Та і взагалі яка вона – суддя Бондарь? Ці запитання ми задали їй напередодні професійного свята. Природно, що розпочали зі знайомства…


Сторінка 1 із 99