Оля двічі тікала від «русского мира». Виросла в сім’ї медиків, тому й професію обрала не випадково. Але свою роботу бачить лише у вільній Україні, в якій вона народилася.Оля двічі тікала від «русского мира». Виросла в сім’ї медиків, тому й професію обрала не випадково. Але свою роботу бачить лише у вільній Україні, в якій вона народилася.Війна, що увірвалася на її рідну Харківщину відразу після 24 лютого, зумовила шукати порятунку навіть за кордоном. Однак доля сьогодні привела цю молоду жінку в Лохвицю, точніше у Лохвицьку міську лікарню, де Ольга Олександрівна Жукова працює невропатологом.Про те, як їй тут працюється, що довелося пережити, про її мрії та сподівання ми поговорили з Олею в довірливій розмові.

Кінець попереднього тижня ознаменувався двома культурними подіями в житті міста Лохвиці. Завдяки благодійним концертам удалося зібрати на підтримку української армії більше 140 тисяч гривень. Зокрема, на концерті братів Лобачів, що відбувся минулої неділі у центральному сквері нашого красивого міста, було зібрано майже 85 тисяч гривень.

Юрій був першим. Першим загиблим після 24 лютого, коли рашистська наволоч полізла на всю українську землю. Він розпочав той сумний чорний список загиблих лохвичан, які полягли в боях, виборюючи нашу незалежність.

Володимира Зінченка знаю давно, ще з часів, коли він у Ригах очолював місцеве сільгосппідприємство. До речі, доволі успішне.Володимира Зінченка знаю давно, ще з часів, коли він у Ригах очолював місцеве сільгосппідприємство. До речі, доволі успішне.Імпонує в його характері відкритість, своя позиція, думка. Водночас готовність визнати свою помилку, прийняти інше судження, якщо воно неправильне.Але найбільше, як на мене, підкуповує в ньому яскраво виражена патріотична, державницька позиція. Якщо доречно так висловитися, то Володимир Степанович – ярий українофоб, але в найпозитивнішому значенні цього слова.А ще він дитя двох епох, коли може об’єктивно, посилаючись на свій досвід, розставляти акценти на ту чи іншу подію.Тому напередодні Дня української державності Володимир Зінченко охоче поділився своїми думками щодо становлення держави України, її боротьби з ворожою ордою, висловив власну позицію про події, людей, що є уособленням минувшини і сьогодення.

У Лохвиці за минулий тиждень провели в останню путь двох Захисників України, двох Героїв. Вони, на жаль, поповнили Небесне військо, що забирає до своїх лав найкращих синів і дочок нашої країни. У понеділок лохвичани попрощалися з Костянтином Мандрикою, а в неділю траурна процесія знову прямувала до Іванівського цвинтаря – тут прощалися з лохвичанином Ярославом Сініченком.У Лохвиці за минулий тиждень провели в останню путь двох Захисників України, двох Героїв. Вони, на жаль, поповнили Небесне військо, що забирає до своїх лав найкращих синів і дочок нашої країни. У понеділок лохвичани попрощалися з Костянтином Мандрикою, а в неділю траурна процесія знову прямувала до Іванівського цвинтаря – тут прощалися з лохвичанином Ярославом Сініченком.