Розпорядження начальника обласної військової адміністрації Філіпа Проніна від 22 липня про зміну топонімів у колишньому Лохвицькому районі просто приголомшило багатьох наших земляків. Ще б пак! Не без участі Інституту національної пам’яті перейменована частина вулиць, що носять імена воїнів, які в роки Великої Вітчизняної боронили Україну від німецько-фашистських загарбників. Заодно й меморіальні дошки наказано зняти, відповідно до розпорядження голови ОВА.

Лохвицька міська лікарня залишається провідним медичним закладом на теренах колишнього Лохвицького району. Хоча триматися на високому рівні у сфері надання медичних послуг сьогодні не так просто. Конкуренція доволі жорстка. І не все, на жаль, залежить від лохвицьких медиків.Лохвицька міська лікарня залишається провідним медичним закладом на теренах колишнього Лохвицького району.

Насправді ця тема майже не досліджена і на сьогодні ми маємо лише розрізнені, скупі дані про офіційний друкований орган Сенчанського району. Як відомо, сам район був утворений спочатку в період із 1923 по 1931 рік. Потім ліквідований і відновлений вже у складі Харківської області у 1935 році. Як адміністративно-територіальна одиниця проіснувала до кінця 1962 року. Все це відомо з архівних джерел.

На початку червня спільнота Лохвиці попрощалася з Борисом Павловичем Левченком, чиє трудове життя майже повністю було пов’язане із лохвицькою «Зорею». Нашому часопису він віддав понад 40 років. Можна без перебільшення сказати, що це ціла віха і в житті людини, і історії «Зорі» зокрема. І ця віха варта уваги, хоча б у сенсі, що з цих крупинок складається і сама історія нашого Лохвицького краю. Тож виходячи з того, що з цією людиною ми пліч-о-пліч торували кілька десятиліть життєву дорогу, хочу поділитися своїми деякими споминами. Це теж крупинки нашої історії. 

Те, що нинішня російсько-українська війна – це війна дронів, стало очевидним вже, напевно, всім. Дрони використовують на суші, в повітрі й на воді. Їх постійно вдосконалюють, модифікують, розширюють сферу застосування.