13 січня у Лохвицькому Будинку культури відбувся урочистий захід у рамках Всеукраїнського соціального проєкту «Ми українці – усі одна родина». У ньому взяли участь родини зі внутрішньо переміщених осіб, які оселилися у час війни на Лохвиччині. Вони представили свою творчість.Лохвицька громада прийняла понад 2000 переселенців. Це люди, які пережили обстріли, що руйнували їхні міста і села. Вони ховалися у холодних підвалах, ночами слухаючи звуки стрілянини та вибухів, які ставали все ближчими. У багатьох магазинах не вистачало продуктів, і навіть найпростіші речі ставали недоступними. Холод і постійний страх – ось, що стало реальністю для них. Кожен день міг стати останнім, і цей жах залишив свій слід у серцях кожного, хто пережив такі випробування. Але, попри все, люди не зламалися. Вони змогли зберегти в собі силу, жагу до життя і здатність творити.Як відзначила, підводячи наприкінці підсумки, секретар Лохвицької міськради Тетяна Даценко, мистецький захід, який можна назвати родинним фестивалем, дав учасникам і глядачам хоча б на пару годин забути, що триває війна, гинуть українці…
Лохвицька міська рада разом із працівниками Будинку культури, відділу культури, майстрами декоративно-вжиткового мистецтва з усіх старостатів Лохвицької громади, працівниками культури, самодіяльними артистами, організаторами та багатьма помічниками долучилася до організації свята.
Сам проєкт ініційований агенцією «Садиба М’юзік» за підтримки національного онлайн-кінотеатру «Sweet.tv». Від них усі талановиті родини отримали подарунки – мультиварки та електрочайники.Вже у фойє БК перед заходом було цікаво й людно: на виставку привезли витвори декоративно-вжиткового мистецтва та інші роботи делегації зі старостатів, основні учасники, лохвицькі установи, майстрині. Глядачі були вражені розмаїттям робіт, а організатори зафільмували виставку, взяли інтерв’ю в учасників для телевізійного показу.Часу на огляд виставки глядачі мали вдосталь, адже через ворожу атаку і повітряну тривогу початок сценічного дійства довелося відтермінувати на 2 години!
Першочергово учасниками свята стали представники родин переселенців: Бриж, Ляшко, Кірієнко, Степутіних, Галушок, Пилипенків. Сьома родина – корінні мешканці Гамаліївки Миленки. Представники родин розповідали свої життєві історії, згадували минуле життя. І з радістю ділилися враженнями від того, як тепло прийняли їх на Лохвиччині, забезпечили житлом, роботою, можливістю навчатися, займатися творчістю, спортом…
Глядачі найгучніше аплодували наймолодшим учасницям, які співали, грали на роялі, розповідали вірші. І заплакали разом із юною Вірою, яка стійко виконала пісню, присвячену татові, який нині боронить Україну, та вже потім не стримала сліз.
– Придумав цей проект засновник і власник концертної агенції «Садиба Мюзік» Віталій Рябчун, а підтримали наші партнери, з якими ми працюємо протягом 5 років, – розповіла ведуча й організаторка Ірина Коваленко, директорка київської агенції «Садиба Мюзік». – Проєкт спрямований на об’єднання родин переселенців і родин місцевих жителів, талановитих родин. Ми віднайшли велику кількість талановитих родин переселенців по Україні. Зараз їх понад 100 вже взяли участь у нашому проекті. Він побував уже у понад 70 громадах України. Нині ми об’їхали всю Полтавщину, завтра будемо у Гребінці. А потім проведемо серію таких заходів на Дніпропетровщині.
Разом із Іриною, автором і керівником Віталієм Рябчуном, директоркою з маркетингу «Sweet.tv» Мариною Русак, Кирилом Воронцовим організовував та вів свято Анатолій Гнатюк, народний артист України. Він не тільки розважав усіх блискучими жартами, працював із малечею, а й виконав пару пісень. У якості «підтанцьовки» виступили, звісно, наймолодші учасниці.
– Цей проект — це допомога переселенцям, моральна допомога, – говорить Анатолій. – І ця концертна програма, яка сьогодні відбулася на сцені — це можливість трішки відволіктися від повсякденних турбот і проблем, можливість поспілкуватися, можливість усміхнутися.
Завершився захід врученням грамот найактивнішим співорганізаторам та спільним фотографуванням учасників і організаторів.
