Нещодавно підійшло до завершення реформування Держпродспоживслужби. Начальником районного управління призначено Олександра Васильовича Іванину. Саме з ним ми і ведемо сьогодні розмову про новостворену службу, коло її обов’язків і повноважень.

Вважається, що людина – це геніальне творіння світу. Що ж, тоді вбрання – це наше художнє оформлення, яке допомагає нам вибудовувати стратегію позиціонування себе в соціумі. Але не можна забувати народну мудрість: за одяганкою лише зустрічають, а проводжають, все-таки, за розумом.

Як же розвиваються «стосунки» панянок із сукнями в примірочній, «Зоря» розпитала у власниці бутика жіночого одягу «Only you!» Любові КОТЕНКО.

Лохвичани в Sestri Levante. Миколо Івановичу, розкажіть, будь ласка, про політ до Італії
– Ми годину летіли «Боїнгом» до Амстердама. Мене трішки здивували тамтешні працівники...

1967-й… Необов`язково потрібно було мати іменну Зірку на Алеї Слави в Голлівуді, аби тебе охоплювало відчуття, ніби ти оскароносна актриса. Оскара цілком міг замінити диплом педагога. Досить екранізувати в своїй уяві таку картину: вчорашня студентка педінституту, а сьогодні – пані вчителька, отримавши направлення, приїздить у провінційне містечко чи село. Резонансна подія! Коли вона проходить повз, голови зустрічних повертаються в заданому юною вчителькою напрямку. Вона викликає неабиякий інтерес: хто така, звідки, надовго?.. А її інтелігентна лінія поведінки, манера елегантно одягатися, висока зачіска – бабетта – в стилі Бріжіт Бардо, оточення сприймає як зверхність, холодність і відчуженість від суєтного світу… І першими, хто розгледить добре і любляче серце освітянської «кінодіви», стануть її учні…
50 років тому, напевно, щось подібне переживала вчителька англійської мови Лідія Максимівна (СКОК) КОВАЛЬ, коли прибула до Лохвиці на роботу…

«Приходь, викрадай і одружуйся!» – лозунг древнього єврейського свята Ту бе-Ав або Дня Кохання (7 серпня). Вдягнувши біле вбрання, хлопці й дівчата влаштовували гуляння, під час яких намагалися знайти собі пару…
Кохання… З чим тільки його не порівнюють і як лише не називають! Це і храм двох сердець, і «Будинок людського щастя, в якому дружба зводить стіни, а кохання утворює купол», – за висловом Козьми Пруткова, це і клітка, як зауважує головна героїня фільму «Сніданок у Тіффані» міс Холлі Голайтлі (Одрі Хепберн):
– Люди не бувають чиїмись. Я нікому не дозволю посадити себе в клітку!
На що її хлопець Пол Варжак (Джордж Пеппард) відповідає:
– Знаєш, що з тобою не так? Ти – боягузка. І більш нічого. Ти боїшся підняти голову і сказати: «Життя є життя»… Люди закохуються, люди хочуть належати один одному тому, бо це – єдиний шанс стати щасливими. Ти називаєш себе вільною, дикою. І ти так боїшся, що хтось посадить тебе в клітку. Мала, ти вже в клітці. Ти сама її створила… Вона завжди буде з тобою, тому що, куди б ти не втікала – ти все одно прибіжиш до себе самої...
Але, врешті-решт, кожен сам вирішує, чим для нього є це розкішне почуття…