23 червня у лохвицькому кафе «Butterfly» відбувся творчий вечір «Барви мого світу», в рамках якого поети та музиканти представили публіці та одне одному свою творчість.
Завдяки мінімальному інформуванню про захід (лише афіша на сторінці «Лохвиця. Історія та сьогодення» у Facebook) зібралося не більше 30 чоловік. У доброзичливій атмосфері кожного уважно слухали та гучно аплодували.
– Мета заходу – культурний розвиток лохвичан, – розповідає організатор, поетеса і дизайнер Людмила Квас. – Ми бажаємо показати людям, особливо молодим, що вечори можна проводити весело, пізнавально та без алкоголю. У нас багато людей, які створюють вірші та музику, але рідко діляться цим. Адже проходить мало подібних заходів, помилково чомусь вважається, що вони не приваблюють публіку. Ми відродили так званий «квартирний концерт» – популярну в 80-х форму спілкування.
Глядачі не лише слухали поезію у авторському виконанні, а й читали самі вірші з книг, представлених на міні-виставці. Це «Святкове намисто України» Ліни Яковенко, «Під Харківецькою зорею» Лариси і Ліни Яковенко, «Кольори почуттів» Людмили Квас та «Калина красная над речкою Сула» Юрія Гирича і Людмили Квас, «Оголена душа» Лариси Яковенко. Всі ці поетичні збірки вийшли невеликими накладами – від 20 до 72 примірників. Приводом для творчої зустрічі став вихід книги «Оголена душа» Лариси Яковенко у київському видавництві «Друкарський двір Олега Федорова». Книга прикметна не лише власне віршами та прозовими творами, а й містить фотоальбом-життєпис авторки, має вишуканий дизайн, який виконала Людмила Квас.
– Видати книгу допоміг випадок, – каже Лариса Володимирівна. – Я не планувала оприлюднювати свої вірші, вони просто лежали у шухлядці. Тим паче, це дуже особисте. Але зовсім випадково голова села Людмила Тоцька запитала: «Чому не хочеш видати свої вірші?» Я вирішила, що хочу, фінансово допомогли Харківецька сільрада, директор ТОВ «Харківецьке» Олег Карабка, директор ТОВ «Гаївщина-Агро» і ТОВ «Стоколос» Анатолій Заславець. Їм я дуже вдячна за небайдужість до історичного минулого нашого села. У цій книзі трохи прози, трохи віршів, це все – те, що я пережила, що і досі в моїй душі, що мене турбує. Появі видання передувала важка праця, залучення до створення багатьох людей. Я сердечно дякую своїм односельцям за те, що діляться зі мною спогадами, знаннями (без цього важко було б відтворювати події з минулого Харківців), Борису Левченку за фотоматеріали, Ліні і Владу Яковенкам. Також спасибі Людмилі Квас за те, що зверстала книгу, враховуючи всі мої побажання щодо дизайну. Наклад – усього 20 примірників, вони призначені лише для найближчих друзів. Адже зараз видається багато віршів, я не впевнена, чи мої зацікавили б читача, захотіла відчути, як це – видати власну поезію. Книга «Під Харківецькою зорею» вийшла у 72 примірниках і швидко розійшлася. Люди просять, а в мене вже не лишилося.
Тетяна Шинкарьова прочитала свої гумористичні вірші та зіграла власні інструментальні п’єси на синтезаторі. Сергій (Jagger) Ніконов – свої пісні під акустичну гітару. Гурт «F-liars» у акустичному варіанті виконав коротеньку програму з хітів україномовних рок-груп.
Учасники і гості щиро дякують за гостину співорганізатору Євгенії Горбулі, за фотозвіт, розміщений у Facebook, – «ФотоГрафині» Олені Самусєвій.
С. НІКОНОВ
Фото О. Самусєвої
