Депутати Лохвицької райради заслухали і прийняли звіт тимчасової контрольної комісії з питань вивчення проблем екологічного стану річок Лохвиці та Сули в Лохвицькому районі. Не підтвердилися найгірші припущення про потрапляння в Сулу нафтопродуктів і радіонуклідів. Але депутати пересвідчилися у потраплянні до водойм каналізаційних стоків. Замість результатів ретельного дослідження води комісія отримала від низки установ відмазки і відписки.
Районна рада утворила комісію 12 липня. У ніч із 15 на 16 червня відбулася велика злива і потоки брудної води потекли в річки, захоплюючи на своєму шляху отрутохімікати з полів і городів, продукти життєдіяльності людей і тварин… Потоки, що текли в Суху Лохвицю, смерділи так, наче рідина з каналізаційної ями. Вода в Сухій Лохвиці стала мутною, ні в ній, ні в Сулі купатися не бажано було до кінця літа. Депутати дали комісії завдання вивчити екологічний стан річок та встановити причини їх забруднення.
На першому засіданні 19 липня комісія вирішила надіслати запити до компетентних установ із проханням здійснити дослідження. Ось ці установи: Державна екологічна інспекція у Полтавській області; Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА; Полтавське регіональне управління водних ресурсів; Державна установа Полтавський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України; Лохвицьке РЛВ Гадяцького МВПЛД ДУ Полтавський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України (колишня санстанція).
Прочитавши відповіді, комісія прийшла до висновку, що на даний час моніторинг екологічного стану малих річок, таких як Сула і Лохвиця, не проводиться, відсутні спостережні пости, лабораторні дослідження поверхневих вод проводить лише екс-санстанція.
Робота комісії одразу викликала значний резонанс, на першому засіданні було багато активістів, небайдужих людей. Але з кожним засіданням число гостей зменшувалося, люди перестали вірити в результат. Пізніше активісти зібрали гроші, за які воду дослідили в столичній лабораторії (на щастя, результати швидше втішили, ніж підтвердили припущення). Лохвицька райрада запрошувала активістів узяти участь у роботі комісії. Але жодного офіційного звернення, крім дописів у «Фейсбуці», не надійшло.
Члени комісії не лише засідали, а й виїжджала на лохвицькі очисні споруди, оглядали річки. Але про реальний стан забруднення вод інформації не отримали, отже і причин його не знайшли. Що заважало працювати і які виявлені факти та підозри залишилися поза звітом, ми запитали у голови комісії Євгена Севастьянова.
– Ми надіслали низку запитів, – говорить Євген Володимирович. – Але отримали переважно відписки або інформацію, яка нічого не додала до того, що ми знали й самі. Наслідки цієї переписки можна завантажити із сайту райради (розділ «Робота тимчасової контрольної комісії»). Наприклад, до Дніпровського басейнового управління водних ресурсів ми звернулися із проханням надати інформацію про рівень забруднення за фізичними, хімічними та гідробіологічноми показниками, динаміку вмісту забруднюючих речовин, динаміку самоочищення і накопичення речовин у донних відкладеннях, показники якості води. У відповіді нам повідомили, що відбувається ліквідація Полтавського регіонального управління водних ресурсів із реорганізацією, тому моніторинг поверхневих вод у річках не проводиться із березня 2018 р. До сьогоднішнього дня Дніпровське басейнове управління створило раду, до якої ввійшли представники підприємств, що впливають на екологічний стан річок. Наприклад, нафтогазових. Дивно, як забруднюючі підприємства будуть самі себе контролювати, навіть якщо у їх штаті є екологи.
Також ми подавали в РДА запит із пропозицією залучити фахівців із області, бо в повноваженнях депутата райради – лише звернутися до фахівців на рівні району. Адміністрація подала запити до служб та інспекцій і отримала відповіді, суть яких можна передати так: «Займайтеся своїми справами в межах району. А якщо знайдете в себе порушника екологічного законодавства, повідомте. Ми тоді приїдемо і його оштрафуємо». Таку маємо взаємодію влади в питаннях екології.
Єдині показники нам надала лабораторія колишньої санстанції. Проби відбираються в місцях масового купання улітку щотижня (у Брисях, Млинах, Сенчі та Луці із Сули, у Западинцях і Лохвиці з Сухої Лохвиці, у Токарях із Артополоту). Станом на 19 липня 2018 року індекс лактозо-позитивної кишкової палички в річках Лохвицького району коливався у межах від 15 000 до 19 000 КУО/л, у спекотні дні сягав 100 000 КУО/л при нормі не більше 5 000 КУО/л.
За нашим запитом на прохання сенчан перевірили наявність нафтопродуктів у Сулі біля Сенчі. Проби відбирали фахівці Полтавського ОЛЦ МОЗ України. Нафтопродуктів не виявили в жодній пробі, як і перевищення вмісту радіонуклідів.
Обласний департамент екології розташовує на своєму сайті звіт про екологічний стан області. Як я зрозумів, ці дослідження проводить кафедра прикладної екології Полтавського державного технічного університету. Там згадуються лише показники води Дніпра у межах області. Тобто малі річки, як Сула, Псьол чи Хорол, не кажучи вже про Суху Лохвицю і Артополот, жоден інспектор офіційно не досліджував.
– Що ж потрібно змінити на рівні держави, щоб екологічні злочини не миналися безкарно і не повторювалися?
– Я вважаю, що фахівці-еклоги мають бути присутніми в регіонах, не сидіти в кабінетах, пишучи звіти, а регулярно відвідувати різні куточки природи, брати проби й відправляти на дослідження. А тепер, коли інспекції лишилися в обласних центрах і столиці, їх співробітники реально нічого не бачать. На місці жодного фахівця немає, ніхто не займається моніторингом. Раніше екологи працювали у РДА, тепер навіть посади цієї немає.
– Під час прийняття звіту дехто з депутатів згадав, що якби на берегах Сули створили національний парк, його співробітники досліджували б стан довкілля.
– Гадаю, так. Але після спротиву мисливців депутати навіть не підтримали виділення 50 тис. грн на те, щоб у район приїхали вчені, дослідили флору й фауну (скільки в нас видів, які потрібно охороняти) і зробили висновок про доцільність створення національного парку. Тож річки й далі перегороджені сітками, браконьєрство процвітає…
– Жителі Лохвиці неодноразово розповідали мені, що рідина з очисних споруд перетікає до боліт, у травні я в цьому пересвідчився, понюхавши калюжі. Комунальники обіцяють здійснити реконструкцію. Чи знайшла комісія підтвердження просочування нечистот?
– Реконструкція вже проводиться. Запускають бактерії, які переробляють нечистоти, щоб залишалася чиста вода. Після невдалих спроб прийшов успіх, бактерії працюють у одній із водойм. Занепокоєння комісії викликало завезення на наші очисні споруди рідких побутових відходів із бурового містечка, де працюють хорвати. Машини КП «Лохвиця» забирають рідину із ніби герметичного контейнера, але пересвідчитися, що туди не доливають промислові відходи (відпрацьований буровий розчин) ми не змогли. Власне, навіть якщо прати просочений буровими хімікатами спецодяг спеціальними миючими засобами, відходи вже не можна вважати цілком побутовими.
– Також мою увагу привернуло зафіксоване у звіті потрапляння до Сухої Лохвиці рідини з вигрібних ям жителів берега. Від комунальників я знаю, що коли переповнюється яма двоповерхівки по вул. Гоголя, «добро» тече в річку.
– Вивозити відходи з ям машиною – дуже дорого. Об’єм споживання води там, де немає центральної каналізації, в рази перевищує об’єм вивезеної. Якщо 8-квартирна двохповерхівка споживає близько 80 м3 води за місяць, значить для відкачування потрібно 20 ходок 4-тонної автоцистерни. Одна справа, якщо відходи фільтруються, просочуючись під землю. Інша – якщо близько ґрунтові води і водойми, відходи проходять короткий шлях. За сучасними будівельними нормами, рідкі відходи взагалі не повинні контактувати із ґрунтом. Коли затверджували старі норми, «Лотосом» прали у свята, а в будні – господарським милом. Нинішні порошки містять низку хімічних речовин, серед яких, наприклад, фосфати, що не розкладаються в природі. Фосфати – ніби добриво для синьо-зелених водоростей, тому вода в забруднених річках дужче «цвіте». І якщо за екологічну утилізацію твердих відходів ми активно взялися, то рідкі продовжують забруднювати довкілля. Добре, що міськрада прокладає каналізаційні труби по вулицях Шевченка і Сенчанській. Від цього авторитет її зростає не сильно, бо наслідку не видно. Але ж користь для довкілля, особливо по вул. Шевченка, де каналізаційні ями знаходяться близько до річки, величезна. Також міськрада виготовила проект розчистки замуленого відрізку Сухої Лохвиці перед гирлом із Сулою.
Через відмову низки фахівців узяти участь у дослідженнях, комісія не перевірила стан Сули після спорудження перемички-перекату біля Заводського. На думку проектантів, перемичка зберігає річку, затримуючи воду в руслі, яке зміліло. Частина земляків вважає, що це призводить до сповільнення течії, розпростання водоростей, замулення і перетворення Сули на слабопроточну водойму.
С. НІКОНОВ
На фото:
Повінь 16 червня у Лохвиці.
