Напередодні світлого свята Воскресіння Христового і поминальних днів – Радониці – люди приносять на могили рідних велику кількість штучних квітів.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ, що матеріал, з якого вони виготовлені, наносить шкоду природі та оточуючому середовищу. Екологічний центр України, який орієнтується на охорону природи та здоров’я людей, засвідчує, що відвідувачі цвинтарів щорічно приносять на могили рідних мільйони неживих квітів та вінків. Більшість штучних квітів виробляють із дешевих і не завжди безпечних матеріалів, наприклад, поліестера, латекса, органзи. В процесі їх виробництва для придання стійкості їх неодноразово обробляють токсичними аніловими фарбами, які викликають запаморочення і загальну слабкість організму. Стебла та бутони нерідко створюють з пінопласту, який при спалюванні може виділяти канцерогени.

Звісно, через деякий час працівники кладовищ або самі люди прибирають квіти з могил. Ці букети потрапляють на сміттєзвалища чи спалюються біля кладовищ у ровах, при цьому виділяються токсичні речовини, забруднюючи ґрунт, повітря та ґрунтові води. При спалюванні в атмосферу потрапляють важкі метали. Та головна проблема в тім, що вінки і квіти практично не підпадають переробці, бо дуже складно ідентифікувати вид матеріалу, з якого вони виготовлені. В кінцевому результаті їх неможливо сортувати.

Пластик, з різних даних, може розкладатися у ґрунті декілька сотень років і при цьому наносити серйозну, а інколи і непоправну шкоду природі. Є дуже багато видів пластику і кожен з них має свої особливості. А розділити ці види можна не завжди. До того ж, у виробництві штучних квітів використовуються синтетичні матеріали і тканини, які тільки ускладнюють процес переробки. Тому штучні квіти та вироби з них – дуже складний продукт з точки зору вторинних ресурсів.

Як максимально ефективно і безпечно їх утилізувати і як це роблять, наприклад, в західних країнах? Один із способів: там штучні квіти та вінки пускають у виробництво топлива, бо вони мають потенційно високу енергоємність. Такий спосіб є надто дорогим. Є ще інший спосіб – поховання на полігонах. Але ж знову розкладання буде відбуватися століттями зі страшною шкодою для природного середовища.

Продаж та купівля штучних квітів та вінків – це вибір кожного з нас. Зрозуміти і свідомо підійти до цього питання – це теж залежить від кожного з нас. Та повага до померлих рідних і близьких людей виражається не в найбільшому і найяскравішому штучному букеті, який стане екологічно небезпечним для наступних поколінь, а в спогадах про добрі справи померлого, про його життя і гідні вчинки. Охайний вигляд могил та живі квіти і рослини, ікебани та композиції з живої хвої, туї, прикрашені сухими плодами, сухими квітами та рослинами, які виглядають ефектно і не несуть ніякої шкоди довкіллю є гарною альтернативою всьому штучному та шкідливому. Спеціалісти з розплідників рослин розповідають про варіанти озеленення невеликих ділянок землі на могилах та кладовищах з виснаженим ґрунтом:

вибирати карликові, повільнозростаючі види і сорти рослин (бажано, щоб їх висота не перевищувала 50 см);
квіти повинні бути стійкі до погодних умов та непримхливі.

Рослини-фаворити для прикраси місцевих поховань: ялівець (який має форму, що стелиться), землепокриваючі рослини (очиток, молодило, флокс шиловидний, чистець, живуча повзуча, барвінок малий, портулак), хоста, тим’ян, герань, та карликові хризантеми, садова сортова полинь. Із цибулькових – тюльпани, нарциси, лілеї, безсмертники і т.д.

Отож, будьмо свідомими і дбаймо разом про екологічний стан навколишнього середовища! Думка, що живим потрібно нести живі квіти, а мертвим – мертві – помилкова! Головна прикраса могили – християнський хрест, який знаменує спасіння і воскресіння людини. Покійним потрібна наша молитва і добрі справи в їх пам’ять, а не штучні пластикові квіти, якими ми наносимо шкоду здоров’ю живих. Пам’ятаймо про свій головний обов’язок – створену Богом навколишню природу, про її первозданну красу та велич, про цей прекрасний рай на землі!

Т. Хвостик, інспектор з благоустрою Лохвицької міської служби благоустрою