1 серпня урочисто запустили завод із переробки шламу – відходів, які утворюються при бурінні свердловин. Із них обіцяють виготовляти екологічно безпечні будівельні матеріали.

Як відзначив директор із інтегрованого газового бізнесу НАК «Нафтогаз Україна» Андрій Фаворо, це перший такий завод в Україні.
Завод для переробки шламу з Яблунівського родовища побудували 2006 року і навіть зробили пробний пуск. На будівництво заводу витратили 20 млн грн із державного бюджету.

– Тоді він не запрацював, через невідповідність обладнання, – каже начальник Яблунівського цеху з видобутку нафти, газу та конденсату Віталій Підлісний. – Зараз старі конструкції оновили і закупили нове обладнання. Потужність дозволяє переробляти відходи з трьох свердловин. Матеріал, який поставляється, не має ніякого класу горіння і не несе жодної загрози для навколишнього середовища.

Поклади нафти, газу й конденсату з Яблунівського родовища почали добувати наприкінці 70-х. Вже пробурили більше 130 свердловин, із яких експлуатується 81.

У останні роки частину шламу вивозили на утилізацію за сотні кілометрів, частину захоронювали у так званих амбрах, звідки токсичні речовини можуть розповсюджуватися водою, ґрунтами й повітрям. Частину взагалі нелегально розливали де заманеться (згадаймо низку публікації «Зорі» про розливання забрудненої шламом води у Сенчі й навіть під Лохвицею). Шлам може містити радіоактивні породи, а особливо токсичні деякі бурові реагенти, без яких бур не може «просвердлити» шари твердих гірських порід.

– У попередні роки буріння було жахіттям для нашого населення, – каже Сергій Сьомак, заступник сільського голови Сенчанської ОТГ говорить. – Тих могильників шламу їх дуже багато. Вони є і будуть роками давати свій негативний вплив.»

На заводі – 10 працівників. Шлам проходить етапи зневоднення, центрифугування.

– З переробленого шламу будемо робити екологічно безпечні будівельні матеріали, які використовуватимуть при будівництві будинків, доріг, – стверджує Андрій Фаворов, директор з інтегрованого газового бізнесу «Укргазвидобування».

Із похованим у амбрах шламом багато сенчан пов’язує поганий екологічний стан Сенчі, низку масових захворювань. Люди сподіваються, що відтепер забруднення буде менше. Але є і скептики, які не вірять, що перероблятимуть усі відходи, що на виході одержуватимуть не шкідливі для довкілля речовини.

С. НІКОНОВ