На полі площею майже 40 га, яке обробляє Червонозаводське бурякогосподарство, трапилася пожежа. Вцілілі качани зібрали учні Пісківської і Бодаквянської шкіл. Жителька Пісок поскаржилася «Зорі», що деякі діти та батьки невдоволені цим. У школах коментують: допомога тільки добровільна, робота не важка і весела, діти на уроках виявляють бажання поїхати «на кукурудзу» знову.
– Бачила, як діти працюють на обгорілому «колгоспному» полі, – розповідає на умовах анонімності пісківчанка. – Їм медичні маски на обличчя видають, але не всі одягають. Поле згоріло, мабуть підпал. То «колгосп» запросив дітей на допомогу, бо кукурудза не повністю згоріла, качани вціліли. Школи відмовити не можуть, бо господарство – постійний спонсор. Діти працювали 17 жовтня до 3-ї години дня, обмазані сажею, як чорти. Правда, годують їх. Працюватимуть і далі. Може, це і шкідливо – отим горілим дихать. Я в однієї дівчинки спитала, чи добровільно працює. А вона: «Мама сказала, щоб їхала – інакше «чмирить» у школі будуть».
Вичерпно і щиро прокоментував ситуацію Ілля Мельничук, учитель музики і класний керівник 10 класу Пісківської школи.
– Поле знаходиться поблизу Старого Хутора, неподалік межі з Гадяцьким районом, –говорить Ілля Максимович. – До ЧБГ наша школа звертається постійно, господарство ніколи не відмовляє. За вимогами Нової української школи потрібен у клас килим – просимо у ЧБГ, потрібні великі телевізори-монітори – ідемо до ЧБГ. Потрібні подарунки на Новий рік – представники самі приносять. Тож отримавши прохання допомогти, ми запитали, чи можна, у райво. Там відповіли, що потрібно, але так, щоб не відміняти уроки.
Ми взяли дозвіл у батьків, нікого насильно не примушуємо. Запросили: «Не хочете – будь ласка залишайтеся на уроках». Хворим їхати не дозволяємо. Переважна більшість їде залюбки, праця йде весело, із жартами. Двоє моїх учнів із Яремівщини йдуть пішки до траси десь 1,5 км, щоб сісти в автобус і поїхати на поле.
У перший день діти дійсно трохи замазалися, бо стирчали обгорілі стебла. Хоча їм видали і маски, і рукавиці. На другий день я був особисто із дітьми. Поле було скошене. Стирчаків і сажі не було, кукурудза лежала на полі. Качани діти збирали у відра і подавали в кузов трактора, який їхав попереду. Ніяких проблем щодо сажі не було. Сьогодні (21 жовтня) поїхали 8, 9, 10 і 11 класи. Із 8-го поїхали всі, добровільно. Із 9 класу на уроках залишилося 8–10 чоловік. Працюють діти не довго, години по 3, робимо дві ходки. У наступні дні, щоб не пропускати уроки, плануємо возити не всіх одразу, а деякі класи, щоб пропустили тільки трудове навчання тощо.
Дітям привозять чай і кондитерські вироби Адміністрація ЧБГ попросила у школи списки помічників, певно, щоб іще й грошей їм заплатити.
Одна з мам у відповідь на питання, чи пускає дитину, відповіла: «Обовязково! Праця перетворила мавпу на людину!» Перші 2 дні до того ж були сонячні й теплі.
Практично те саме розповіла і директор Бодаквянського НВК Лариса Нещадим.
– Їздили тільки ті, чиї батьки дали дозвіл, усіх обдзвонили класні керівники. Ті, хто не приніс дозволу, залишалися на уроках чи працювали на території школи. Я особисто працювала разом із учнями. На другий день сажі не було, діти одягали маски тільки задля жартів. На землі лежали качани, яких навіть не торкнувся вогонь. А сьогодні (21 жовтня) 11клас залишився на уроках, учні весь час жалкували, що не в полі. Праця має неабияке значення для сучасних дітей, багато з яких чекають «манни небесної», хочуть отримувати без праці все готове.
Бурякогосподарство допомагає нам в усьому. Завдяки йому, наприклад, зробили ремонт спортзалу, де дах протікав так, що душ можна було приймати. Їдальню зробили красивою і затишною.
Найімовірніше, пожежа – наслідок умисного підпалу. Частину врожаю вдалося врятувати, поле гасили, переорювали. Кажуть, керівництво ЧБГ обіцяє значну грошову винагороду за інформацію про палія.
С. НІКОНОВ
