Центр психологічної підтримки та розвитку «Перший крок» з’явився у самісінькому центрі Лохвиці, на 2-му поверсі магазину «Євробуд», у вересні. Тепер користування послугами центру набирає популярності. Про себе та роботу «Першого кроку» нам розповіла його керівниця, психолог Катерина Обухова.
– Катерино, як і чому Ви обрали професію психолога? Як створили власний Центр?
– Вподобала цю професію ще школяркою як один із можливих варіантів, а потім навіть не розглядала інші. Навчалася в Полтавському педагогічному університеті імені Короленка. Одразу після отримання диплома не працювала за професією, була в декретній відпустці, а потім працювала в нашому місті за зовсім іншою професією. Протягом деякого часу не проживала в Лохвиці і в якийсь момент зрозуміла, що хочу розвиватися саме як психолог. Проходила курси підвищення кваліфікації за різними напрямками, зокрема, «сімейне консультування», «психологія стресу та методи боротьби з нею», «онлайн консультування» та багатьма іншими. Так у мене з’явилися перші онлайн-клієнти. Але не всім клієнтам підходить дистанційна робота онлайн. Для роботи з людьми наживо вирішила відкрити свій кабінет. Це стало можливим завдяки підтримці рідних і близьких людей, зокрема, батьків. Спочатку боялася, що в Лохвиці люди боятимуться психолога. Але виявилося, що бояться не всі. Хоча багато з тих, кому моя допомога потрібна, не відважуються звертатися.
– А що тут страшного? У розвинутих країнах психологи ще з часів дідуся Фрейда допомагають налагодити життя. Наші люди частіше, мабуть, звертаються до бабусь-ворожок, які допомагають швидше психологічно, ніж на рівні біоенергетичному…
– Так. Дехто вважає, що до психолога має йти хвора людина, гадає, що моя робота – те саме, що лікування у клінічного психолога-лікаря. Для них немає різниці між психологом, психотерапевтом і психіатром. Тому один із напрямків моєї роботи – психологічна просвіта. Люди мають знати, до кого першого звертатися, наприклад, якщо виникла депресія. Про це я багато пишу на свої сторінці в Фейсбуці.
– З якими проблемами найчастіше приходять люди?
– Це може бути розлучення, нормативні кризові періоди – перший рік шлюбу, третій, сьомий і т. д. Також інші сімейні проблеми. Поширені особистісні проблеми, проблема вибору – чи варто переїжджати, чи змінювати роботу, емоційне виснаження, перенесений стрес… Зараз взагалі стільки стресових ситуацій, що люди не знають, що робити з напругою яка, можна сказати, накопичується в тілі.Також ми працюємо з дітьми. Це діти, які потребують підготовки до школи, а також які потребують корекції навчальних навичок. Комусь важко писати, комусь – читати. Якщо важко і читати, і писати, батьки іноді не розуміють, що це порушення на психологічному рівні. Не хвороба, але відмінність дитини. Тоді потрібні корекційні заняття.Особлива категорія тих, хто потребує підтримки, – люди, які постраждали від війни. Це і військові, і їх рідні. А хтось залишився без житла і переїхав, хтось втратив близьких, на чиїхось очах убивали людей… Із такими ситуаціями до мене зверталися онлайн, бо потерпілі знаходяться на окупованих територіях. Допомогти таким дуже важко. Практично нереально, коли вони ще під обстрілами, у напрузі. Насправді, ефективною стає робота з такими запитами, коли потерпіла від війни людина опиняється в безпеці.
– Коли з’являються результати?
– Звертаючись, більшість людей думає, що проблеми можна вирішити за один сеанс. Як правило, неможливо. Так само, як і лікар не може вилікувати всі хвороби «однією червоною таблеткою». Треба пройти повне обстеження, курс лікування… Психолог працює із клієнтом сеанс за сеансом. Психоаналітик – взагалі роками.Як правило, справжні результати від роботи з психологом можна помітити після 5–8 зустрічі. Це як лікування антибіотиками – результат з’являється тільки після проходження курсу. Перша зустріч взагалі ознайомча. Клієнт дивиться, чи може довіряти психологу. А потім треба 8–12 сесій, якщо працювати у притаманній мені методиці, яка називається когнітивно-поведінкова терапія.
– І після цього людина іншими очима дивиться на світ…
– Можливо, й не іншими, але під час роботи із психологом людина навчається оцінювати свої думки, помічати їх…КПТ-підхід відрізняється від інших тим, що людина починає розуміти, як її думки впливають на її реакції і діяльність. Тобто починає відслідковувати ці думки і ставити їх під сумнів, аналізувати і тоді навчається реагувати по-іншому. В цьому й полягає суть роботи з такими психологами, як я.
– Чим робота із психологом ефективніша, ніж самостійна? Наприклад, якщо опановувати популярну книгу на зразок «Як стати розумним, успішним і багатим?»
– Це справа мотивації та підтримки. Якщо людина дуже замотивована, вона й сама може впоратися. Але психолог потрібен як підтримка, підштовхувальна сила. Адже якщо людина не може ні з ким розділити думки, через які найбільше страждає, вона закине ту книжку, якою б дорогою і класною вона б не була.Втім, я знаю особисто людей, які прочитали немало хороших популярних книг із психології. Але живе спілкування із психологом їм подобається більше.Ефективно робота з психологом проходить лише за умови, що людина адекватно розуміє свої бажання. Ми займаємось не лікуванням, а підтримкою. Але як можна підтримати того, хто цього не хоче?До речі, всі психологи також проходять особисту терапію, перш ніж працювати з людьми.
– Певно, складно щодня пропускати через себе проблеми інших людей. Журналісту це доводиться робити значно рідше, та все одно, співчуваючи, буває, ніби карму чужу береш на себе…
– Так, складно. Адже думки впливають на наше життя. Я знаю, як це відбувається і, так би мовити, не дозволяю думкам розростатися в себе в голові. Я не тягну на себе особисті думки інших людей. А ще дуже допомагає особистий супровід мого психолога-супервізора. У кожного практикуючого психолога є супервізор, який, окрім іншого, не дозволяє брати на себе негатив від клієнтів.Якщо психолог стомлений, енергетично виснажений, він не зможе допомагати. До речі, це впливає на вартість роботи психологів, яким періодично треба відновлювати життєвий ресурс.Я проводжу не більше трьох індивідуальних консультацій за день, щоб не перевтомлюватися й мати час на підготовку до наступної консультації. Також я не зупиняюсь у вивченні інших напрямків психології, постійно підвищую кваліфікацію, що дозволяє бути в курсі новітніх технік та методик.
– А якщо простіше замість психолога поспілкуватися із подругою, випивши пляшку вина і скуривши пачку цигарок…
– Такі посиденьки можуть обійтися в не одну сотню гривень, але не дати ніякого результату, крім тимчасового полегшення. Людина виговорилася – стає краще. Так само декому допомагає покращити емоційний стан шопінг, імпульсивні покупки.На психолога можна витратити стільки ж, але ефект буде справжнім.
– Чи ефективна робота онлайн? Чи так само відкривається клієнт?
– Це не завжди зручно. Можуть заважати навіть технічні проблеми: пропадає зв’язок, пропадає звук чи зображення. Це викликає додатковий стрес. Також не повністю видно, як ставиться до тебе людина. Багато хто не готовий спілкуватися через камеру – тільки в телефонному режимі. Який контакт може бути? Який результат? …Ніякого.
– Пригадайте цікаві приклади із практики.
– Зберігаю професійну таємницю й не можу поділитися всіма тонкощами історій клієнтів.Якось довелося працювати з жінкою, яка переживала процес розлучення. Вона проходила етапи горювання, знаходилась у депресивному стані. Але із кожною наступною консультацією в неї все приходило до норми. Підвищувалася діяльність: вона знаходила нові інтереси, перестала постійно сидіти вдома, виходила в світ. Поступово все в неї налагоджувалось. Підвищувалась віра в свої сили. В решті вона відкрила навіть власний магазинчик! Буває й по-іншому. Жінка відмовляється працювати із психологом, не хоче нічого змінювати. І навіть готова повернутися до чоловіка, який її б’є, ображає та, грубо кажучи, просто сидить у неї на шиї. І повертається за «принципом цвяха»: «Раптом якщо я встану із цвяха, буде ще болючіше, ніж зараз, коли я на ньому сиджу?»
– Може, варто працювати окремо з чоловіком або з подружжям одразу?
– Так, у Європі це нормальна практика. А в нас у разі сімейних проблем чоловіки бояться приходити. Мовляв, як це – ти будеш соромити мене перед людьми, я буду розповідати, який я поганий, як я тебе б’ю…
– Певно, і пияцтво присутнє в таких випадках…
– Так! Психолог підтримує людину на шляху до здорового життя без алкогольної залежності. Від фізичної залежності алкоголіка можна звільнити медичними методами. А от від психологічної – психологічними. Дуже мало «закодованих» алкоголіків не «зривається». У західних країнах такі люди все життя відвідують групи анонімних алкоголіків і підтримують одне одного. У нас таких груп лише кілька на область. У маленькому містечку всі бояться розголосу і не хочуть відвідувати зустрічі таких груп. Тож допомога психолога – чи не єдиний прийнятний варіант. Можливе і створення групи на базі нашого центру. Також потрібно працювати з рідними алкоголіка – вони можуть своєю поведінкою або допомагати йому, або навпаки підштовхувати до пияцтва.Але не варто забувати, що близькі люди самі можуть страждати від залежності алкоголіка, адже вони постійно знаходяться в напрузі. Особливо, дістається дітям, які змалечку спостерігають за патологічними стосунками дорослих.
– Як плануєте розвивати «Перший крок»?
– Намагаємося дізнатися потреби жителів Лохвиці: які спеціалісти їм більше потрібні. Чи потрібен не лише психолог, а і психотерапевт. Чи для дітей потрібен дефектолог, чи логопед. До речі, я співпрацюю з таким спеціалістом. Дуже добре, якщо логопед із психологом працюють у парі, це дає стійкий результат та дозволяє допомогти більшій кількості дітей з різними проблемами.Тож запрошую всіх, кому потрібна психологічна підтримка!
Спілкувався С. НІКОНОВ
