Увесь світ допомагає Україні. І це сьогодні не пишномовне гасло. Всі люди вільного світу, хто сповідує добро, справедливість, не можуть бути байдужими до тих випробувань, які сьогодні стійко виносить Україна у боротьбі проти фашистської росії.
Прикладів простої людської допомоги можна привести безліч. Але я хочу зупинитися на одному такому гарному епізоді, що відбувся минулого тижня у нашій Лохвиці.31 травня, в останній весняний день, у Лохвицькій міській лікарні чекали гостей із Німеччини. Вони мали приїхати не з пустими руками, а ще й доставити сучасний автомобіль екстреної медичної допомоги.Причому конкретно для Лохвицької лікарні. І ця приємна подія сталася!
Більше того, окрім автомобіля, німецькі друзі привезли ще цілу низку різного необхідного медичного обладнання та інвентарю. Це треба було бачити!
По-перше, реанімобіль з оновленою ходовою частиною, плюс обладнаний дихальною апаратурою, ЕКГ-дефібрилятором, інфузійним насосом, вакуум-аспіратором, протишоковим матрацом, спеціальними носилками… Словом, тут є все необхідне у разі виникнення транспортування тяжкохворого. Для будь-якого медичного закладу вторинної ланки це величезна удача – мати такий реанімобіль.
По-друге, милосердні німці напакували цілу машину гуманітарної допомоги якраз для потреб нашої лікарні. Цей перелік складає до сорока пунктів. Виокремлю: інкубатор для новонароджених недоношених немовлят, цілий список медичного інвентарю, як то ОП-маски, одноразові комбінезони, рукавички, марлеві компреси, захисні окуляри, перев’язувальний матеріал, інгаляційний пристрій для дітей, різні дезінфікуючі засоби. Та навіть звичайні ходунці і теплі простирадла. До всього цього вони ще й додали новенький бойлер на 100 літрів та пральну машину фірми «Бош».
Хто ж ці німецькі посланці доброї волі? І чому таку вартісну гуманітарну допомогу отримала саме Лохвицька міська лікарня? Адже просто так нічого не буває. І це дійсно так.
До цієї історії причетні, як можна здогадатися, лохвичани. В силу своєї скромності, вони не вважають за потрібне піаритися на таких речах. Тому обійдуся таким поясненням.У німецькому місті Ганновер проживає наша землячка, лохвичанка. Назву її Юлія. Разом зі своїм чоловіком Андреасом Завацьки вони є парафіянами Євангелійської лютеранської церкви Святого Георгія і Якоба. Разом із головою цієї релігійної громади Мартіном Герморотом вони й звернулися до української влади з пропозицією надати гуманітарну допомогу від своєї церкви.Далі вже пішли технічні деталі, в ході яких пріоритет був наданий Лохвиці.
Власне, детально про все це добре знає Віктор Бурлей, директор Лохвицької лікарні.Зазначу тільки, що милосердність простих німецьких людей зворушує. На шляху до Лохвиці Андреас зі своїм товаришем ще й завезли вагому гуманітарну допомогу в Зіньківський будинок-інтернат для інвалідів, основний контингент якого становлять діти.
Вже в Лохвиці міський голова Віктор Радько вручив Андреасу Завацьки подяку міської ради за небайдужість до проблем українського народу в цей скрутний для України час та за надану Лохвицькій громаді гуманітарну допомогу.Правду кажуть, друзі пізнаються в біді. Мабуть, неспроста і на цьому реанімобілі марки «Мерседес Бенц» написані такі слова українською та німецькою мовами: «Допомагаючи разом, ми даруємо надію»…
