Три роки тому в «Зорі» вийшла стаття за моїм авторством про ситуацію навколо колишньої санепідемстанції. Її штат різко скоротили (з 50 працюючих залишилося всього 12) і стали лохвичани підпорядкованим відділенням із центром у Гадячі. Викликало тоді обурення, що навіть податки із нарахованої заробітної плати працівникам, які залишилися у Лохвиці, все одно йшли до бюджету Гадяцької міської ради. А це сотні тисяч гривень на рік!
Думалося, що на цьому біди цієї служби, для якої у свій час збудували навіть спеціальне приміщення у п’ятиповерхівці, залишилися позаду. До речі, це приміщення є тепер останнім, що збудували в Україні спеціально під санепідемстанцію.
Тож тепер цю службу хочуть ліквідувати в районі остаточно, а все майно передати, звісно ж, до Гадяча.
Що ж відбувається насправді? І що робити? З такими запитаннями я звернувся до завідувачки Лохвицького лабораторного відділення Гадяцького міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень Державної установи Полтавський обласний лабораторний центр Ірини Назаренко. Ірина Олександрівна повідала, що з моменту нашої останньої зустрічі у діяльності їхньої служби дещо змінилося – ось уже три роки, як вона знаходиться у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я.
Жителі Лохвиччини пам’ятають, як навесні 2018 року рідину з домішками бурових реагентів і вибуреної породи виливали під Сенчею й навіть біля Лохвиці. Схожу рідину зі специфічним запахом 24 листопада перекачували з амбара на поле й вивозили цистернами в лісосмугу біля Сенчі. Виконавець робіт переконаний, що на цей раз рідина безпечна для довкілля.
У далекому 1959 році виконком Лохвицької районної ради депутатів трудящих прийняв рішення про відкриття Лохвицької міської спортивної школи. З тих пір минуло 60 літ. 17 листопада відбулися урочистості з нагоди такої знаменної дати в історії Лохвиччини. Проходили вони у спортивному залі Лохвицької комплексної дитячо-юнацької спортивної школи.