31 січня у Лохвицькому Будинку культури відбувся святковий концерт з нагоди 120-річного ювілею славетного земляка-композитора Ісаака Дунаєвського. Захід підготували і провели викладачі та учні Лохвицької дитячої музичної школи, яка носить його ім’я.
Вечір Музики відкрив часовий портал, у якому жив композитор, адже присутні на хвилях саундтреків із кінофільмів, що стали світовою класикою, поринали в ХХ століття, сповнене тоталітаризму, навішування ярликів і нестримної жаги творити понад усе!
«НЕ БУДЕМО РОЗМАЗУВАТИ МАННУ КАШУ ПО БІЛОМУ ЛИСТКУ ПАПЕРУ»
Так говорять в Одесі. Отож до вашої уваги, дорогі читачі, найяскравіші сторінки життя великого Музиканта, з якими глядачів ознайомлювала викладач Лохвицької дитячої музичної школи і ведуча заходу Світлана Агеєва.
Відійдіть і дайте Часу дорогу, адже він ніколи не стоїть на місці – вічно в путі! За словами Бабеля, це – «древній касир, який знає всьому ціну». І 30 січня 1900 року Час зустрівся у Лохвиці із Ісааком Дунаєвським, щоб назавжди закарбувати ім’я майбутнього композитора в історію світової музики.
У звичайній єврейській родині Розалії Ісаківни і Цалі Симоновича народився другий хлопчик Іцхак, хоча повне ім’я звучало так: Іцхак Бер Йосиф Бецалев. Євреї, як іспанські гранди, вважали, що чим більше у людини імен, тим більше у Всевишнього для неї дарів.
У домі батька майбутнього генія, Цалі Симоновича Дунаєвського, також мешкав його брат Самуїл – композитор. Дядя Ісаака володів величезним грамофоном, якого щосуботи виносив у вітальню і все сімейство насолоджувалося музикою.
У Лохвиці діяв великий духовий оркестр. Кожну неділю він грав у міському парку, а керував оркестром скрипаль Лантух – добрий знайомий дяді Самуїла, який постачав йому музичні твори і консультував щодо їх виконання.
Ось у такому середовищі зростав Ісаак. У 10 років він разом зі старшим братом Борисом вступили у приватну гімназію в Харкові. Не дивлячись на блискуче складені іспити, у Лохвицьке реальне училище Дунаєвських не прийняли через ліміт місць для єврейських дітей.
У Харкові спочатку в музичному училищі Ісаак здобув професію скрипаля, далі навчання у консерваторії, під час якого він ствердився як композитор.
У 19 років Дунаєвський почав працювати у Харківському драматичному театрі антрепренера Миколи Синельникова скрипалем, диригентом, а згодом композитором.
«А НУ-КА ПЕСНЮ НАМ ПРОПОЙ, ВЕСЁЛЫЙ ВЕТЕР!..»
…Середина 20-х років ХХ століття, Москва. Сад театру «Ермітаж». В ньому щодня діяли 4 вечірні естради, щовечора відбувалися по 2 спектаклі. У саду було мало дерев, але багато талантів! В «Ермітажі» за вечірнім пловом збиралися Микола Євсеєв, Анатолій Мірієнбух, Микола Гердман, Віктор Ардов... Дунаєвський опинився у самому серці пролетарського сміху… Ніяка академія, жоден Синельников не дали б йому всього того, що Ісаак отримав, спілкуючись із хохмачем Давидом Гутманом, вислуховуючи гостроти братів Берґманів, оглядаючи сліди погромів, влаштованих Єсеніним…
У Москві Дунаєвський працював у театрі «Вольний».
…У 1936-му на Ісаака звалилася всенародна слава. Адже світ побачив фільм «Весёлые ребята», композитором якого став Дунаєвський.
Дружина музиканта Зінаїда Сергіївна, яку лагідно він називав Бобочка, одного разу сказала, що їхня родина стала краще жити.
– Как ты это заметила? – Запитав Ісаак Осипович.
– Соседи чаще просят одолжить денег, – відповіла Зінаїда Сергіївна.
Наступним шедевром став фільм «Цирк». Музика Дунаєвського до цієї картини набула неабиякої популярності. Загалом, у фільмі прозвучало майже 20 самодостатніх мелодій, і практично всі вони – шлягери.
Якщо Штраус був загальноприйнятим Королем вальсів, то нашого Ісаака Осиповича називали Королем радянського вальсу, хоча його композиції не про радянський устрій, а про одвічні людські цінності.
Спеціально для всенародної улюблениці, співачки Клавдії Шульженко, Дунаєвський написав стрімкий вальс «Молчание», який звучить у фільмі «Весёлые звёзды».
А от поштовхом до створення «Шкільного вальсу» послугував лист від незнайомої школярки Юлії із Воронежа. Вона просила відомого композитора написати пісню, щоб виконати її для улюбленого вчителя на випускному балі. І одного літнього вечора, гуляючи містом, Дунаєвський зустрів гурт випускників, які щойно склали останній іспит. Вони були щасливі і схвильовані, а головне – надихнули композитора – мелодія забриніла в його уяві.
Ісаак Дунаєвський – легенда світового кіно! Його пісні, романси прийшли до нас із екрана. В той час кіно було єдиним вікном у світ. Згадаємо назви деяких кінофільмів, до яких композитор не просто писав музику, а й виступав у ролі їхнього музичного співавтора. Це «Весёлые ребята», «Цирк», «Три товарища», «Светлый путь», «Весна», «Волга-Волга», «Кубанские казаки», «Дети капитана Гранта»…
ЗГУБНА ДІЯ ЖІНОЧОЇ КРАСИ
Біограф Дунаєвського Наум Шафер говорив:
– Знайдіть перше кохання Ісаака, і воно, як у дзеркалі, буде відображати всі наступні захоплення композитора. Він завжди закохувався по одному й тому самому принципу. У митця був культ Краси. Його багаточисленні романи свідчать не про непорядність, а про згубну дію жіночої краси. Прекрасне лице жінки – немов красива мелодія, що прийшла в голову, повз неї неможливо пройти…
Великим коханням Дунаєвського була балерина Зоя Пашкова, яка у 1945 році народила композитору другого сина. Варто сказати, що сини стали його достойним продовженням. Старший Євгеній – художник-живописець, а молодший Максим – композитор. Як свого часу всенародну славу Ісааку Осиповичу принесла музика до кінофільму «Весёлые ребята», так Максиму Дунаєвському – музика до фільму «Д’Артаньян и три мушкетёра», а згодом пісенний шедевр «Ветер перемен» до кінокартини «Мэри Поппинс, до свидания!».
ЛОХВИЦЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА ІМЕНІ ІСААКА ДУНАЄВСЬКОГО
Лохвицька дитяча музична школа імені Ісаака Дунаєвського із гордістю носить ім’я легендарного Маестро! А учні разом зі своїми наставниками продовжують справу великого композитора. Ось уже більше 40 років вихованці демонструють таланти у конкурсі юних композиторів та беруть участь у зарубіжних музичних змаганнях.
Ліна ЯКОВЕНКО
Фото Б. Левченка
