Мало не з десяток років приносить незручності сусідам по вулиці Преображенській (Журавського) котельня, яка обігріває більшість установ у центрі Лохвиці. Люди мріють, щоб дим проходив фільтрацію.
Дим, який, на щастя, цього року не надто смердючий, бо основне паливо – дрова. Коли палили брикет, ще й сморід розносився, якщо атмосферні потоки сприяли опусканню диму. Періодично, особливо під час механічного очищення обладнання від сажі, з труби летять жарини. У темний час доби можна було побачити цілі снопи іскор. Деякі з них, тліючи, долітали до поверхні ґрунту, підстрибували на асфальті, розлітаючись на менші шматочки. Добре, що накрапав дощик і жодна з іскор не призвела до пожежі. Втім, мешканці найближчих будинків, серед яких і автор цієї статті, радіють, що не укрили дахи ондуліном (сучасний пластиковий шифер). Він легко міг би зайнятися.
– Дихаємо сажею, вона на всьому осідає, – показує зовнішнє підвіконня, вкрите сажею й попелом, Олександр Івахненко, дім якого найближче від котельні. – Оце килим повісив, щоб вибити. Так сажею притрусило, що зі шланга мити доведеться. Білизну теж у дворі краще не вішати – зніматимеш брудною. А як це на нашому здоров’ї відбивається – тільки здогадуюсь.
Дружина автора мінімум тричі цієї зими знімала білизну і вкидала назад у пральну машинку. Найбільше сажі осідає у місцях згинів, у швах.
Ми вирішили звернутися до підприємства «Інвесттепло-Полтава» з проханням установити в димоході фільтр чи якийсь інший пристрій, який би затримував тверді частинки.
– Попіл і жар летить здебільшого коли ми прочищаємо котли, – пояснює керівник лохвицької філії підприємства Володимир Сипленко. – Якщо не вичистити сажу, ККД котла сильно зменшується. Це потрібно робити хоча б раз на місяць. Виконуємо цю роботу вручну, за допомогою металевої щітки, яка вставляється у патрон дриля. Врахуємо скарги і надалі будемо трусити сажу в дощову погоду, щоб частинки не розліталися і не могли стати причиною пожежі. Побажання встановити фільтр передам керівництву. Хоча у результат не сильно вірю. Бо додаткове обладнання, яке створить примусову тягу та пропускатиме дим через воду, коштує дуже дорого, порядку мільйона гривень. Для його встановлення треба буде все переробляти, в тому числі опускати на землю чи й міняти трубу-димохід. Та й обладнання ми орендуємо в міськради, тож самовільно втручатися в конструкцію не маємо права.
Звідки взяти такі гроші – питання. Тільки цього року з нами своєчасно розраховуються за тепло. В попередні роки, бувало, за попередній сезон розраховувалися влітку чи й на початку наступного.
Хоча Володимир Іванович і стверджує, що викиди здійснюються раз на місяць, переконатися у тому, що постійно, можна коли лежить сніг. На ньому помітно, як кількість бруду зростає з кожним днем. Отже, люди в деякому радіусі від труби (добре, що хоч висока вона) дихають викидами постійно.
Коли стаття була написана, автор почув неофіційну інформацію, що фільтри для цієї та інших котелень, які обслуговує «Інвесттепло-Полтава», вже замовлені. Звісно, під час опалювального сезону їх не встановлять, а потім побачимо…
С. НІКОНОВ
Фото автора