Нині махорка (самосад) має значно менше значення, ніж 60–100 років тому. Більшість курців вживає вірджинський тютюн або використовує новітні пристрої, з яких у організм потрапляє переважно нікотин. Та й відсоток курців постійно зменшується.
Пропонуємо вашій увазі відомості з історії вирощування махорки й вірджинського тютюну в Лохвиці, з яких можна переконатися, що саме Лохвицька дослідна станція тютюну та махорки була головною не лише в Україні, а й в усьому СРСР.
Розпорядження начальника обласної військової адміністрації Філіпа Проніна від 22 липня про зміну топонімів у колишньому Лохвицькому районі просто приголомшило багатьох наших земляків. Ще б пак! Не без участі Інституту національної пам’яті перейменована частина вулиць, що носять імена воїнів, які в роки Великої Вітчизняної боронили Україну від німецько-фашистських загарбників. Заодно й меморіальні дошки наказано зняти, відповідно до розпорядження голови ОВА.
Фонд держмайна України 23 травня провів аукціон із приватизації «Лохвицького спиртового комбінату». У торгах узяла участь лише компанія «Агро-Сонце». Вона запропонувала 14 млн грн. Стартова ціна була 11,22 млн грн. Разом із ПДВ переможець аукціону має сплатити 16,82 млн грн.
Унаслідок людської діяльності та бездіяльності, а «роботи» бобрів та сміттєносців річка Лохвиця все дужче міліє, заростає, нагадує ставок, а не річку. Поки немає можливості почистити русло земснарядом, рибалки оздоровлюють водойму своїми силами, майже без фінансових затрат.
У Лохвицькому відділенні поліції №2 Миргородського районного відділу поліції підбили підсумки роботи за 2023 рік. Про те, які злочини викликали найбільший резонанс, як відбувається робота з їх розкриття, як не стати жертвою та багато іншого розповів начальник відділення майор Олександр Мелашенко.
Державне підприємство Лохвицький спиртокомбінат (м. Заводське) вже близько 15 років не випускає ніякої продукції. Працює там лише охорона, майно поступово руйнується, борг за оренду землі збільшується. У «Фейсбуці» заводчани обговорюють тему продажу (приватизації) підприємства, сподіваються, що його придбає інвестор, який запустить виробництво, дасть роботу, активізує життя міста над Сулою.
15 грудня Івану Козаченку – музиці, майстру народних інструментів, викладачеві, наставнику, керівнику ансамблю і хору, майстру на всі руки, чоловікові, батькові, дідусеві та доброму другу чи товаришу для величезної кількості людей – могло б виповнитися 85 років.
Перебираючи час від часу редакційні архіви (а вони почали формуватися в післявоєнну пору минулого століття), натрапляєш на різні документи, що несуть на собі відбиток тої епохи. Цікаві аналогії інколи вимальовуються. Суперечливі й повчальні, як озирнутися сьогодні років на 50–60 назад. Але все це наша біографія, наша історія.
Лохвичанин Віктор Семеренко більшу частину трудового життя викладав фізкультуру в Лохвицькому медучилищі. З-поміж усіх видів спорту, якими займався, найбільших успіхів досяг у шахах. І нині полюбляє грати із друзями та знайомими, продовжує успішно виступати на змаганнях місцевого рівня. Віктор Миколайович відповів на питання «Зорі» та розповів цікаві історії про своє життя, про своїх товаришів-спортсменів. 7 жовтня йому виповнюється 75 років.
8 вересня у Лохвицькому краєзнавчому музеї ім. Г. С. Сковороди відбулося урочисте відкриття виставки картин Катерини Бакуменко «Акварельні барви», приуроченої до Дня міста Лохвиці. Численні гості з величезною цікавістю оглядали картини, спілкувалися з художницею та її чоловіком і сином, виражали свій захват від побаченого й почутого.