Крізь прозорі двері видно було, як у затишній залі за круглим столиком сидів тато з маленькою донею. Він турботливо закутував її у теплий плед, а мала захоплено роздивлялася чудернацький десерт, на якому росли барвисті квіти і навіть сяяло мармеладне сонечко… Дивовижа! А надворі пурхали білі метелики снігу, вони билися у вікно – їм хотілося втекти з холоду і вмоститися кокосовою пудрою на смачних пелюстках під солодкими сонячними променями на торті… – міркувала дівчинка.
Кожного, хто переступить поріг кафе «Batterfly», яке відкрилося 19 січня цьогоріч, зустрічає фея-талісман, яка несе варту на полиці з книгами. Зазирнувши в її чарівні очі, відвідувач поринає в атмосферу домашнього затишку, відчуває внутрішню гармонію і ґречність самої власниці закладу Євгенії Горбулі.

– Женю, розкажи, будь ласка, як ти вирішила стати Мадам Баттерфляй?
– Захотілося спробувати чогось свіженького. До цього я працювала лікарем-бактеріологом і мікробіологом у Регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини в Полтавській області, потім на 4 роки виїхала в Данію, де була ветеринаром на свинофермі. Але з часом почала ловити себе на думці, що маю «проводити реформи» в своєму житті. Зараз я здобуваю другу вищу освіту у ПНПУ ім. В. Короленка – буду психологом.
Ідея відкрити кафе прийшла спонтанно, ніби з Космосу. Я собі йшла і випадково побачила, що приміщення, в якому нині моє кафе, здається в оренду – от тоді я й зрозуміла, що треба робити! До того ж, за кордоном не знала, для чого я працювала. Але коли народилася мрія про власний заклад, то збагнула, наскільки вдячна Долі, що вона в мене так склалася. Я отримую велике задоволення від того, чим я займаюся і коли робочий день добігає кінця – мені додому йти не хочеться.
З дітками працювати хотілося завжди.

– Значить ти – на своєму місці. Гадаю, що й назва «Butterfly» – не випадкова, адже, як стверджують вчені, явища, які відбуваються на Полі Подій з волі Випадку, іменуються Ефектом Метелика
– Назва справді з`явилася випадково! Перед відкриттям я побачила в Інтернеті годинник у вигляді метелика – і в голові виникло ім’я кафе.

– Як ти обирала собі співробітників?
– Подавала оголошення в газету. Дзвінків було досить багато, але, в основному, телефонували із сіл, тобто з віддалених місць, а такий варіант мені не підходить. Тож підбирала за рекомендаціями. Не дарма ж, на ловця і звір біжить – дівчата самі виринули на моєму горизонті. І ми спрацювалися!

– Женю, в тебе не виникає бажання повернутися в Данію?
– Ні. Я навіть у Полтаві не хотіла б мати такий заклад. У Лохвиці – спокійно, добре, навантаження у нас середнє, не те, що у великих містах.

– Ти – перша показала дітям, де живе Казка у Лохвиці
– Це – приємно. Знаєш, у мене з дітками існує міцний зв`язок взаєморозуміння і взаємоповаги. Буває, можу насварити чи в куток поставити якогось бешкетника – суперечки виникають і мушу розбороняти – все одно ніхто не ображається і це – добре (усміхається). Нещодавно відмічали Останній дзвінок у 4-му класі. Приймали 26 осіб. Це – максимум! Так я голос зірвала, бо в діток голосочки тоненькі, тож довелося «переходити на сопрано». 4 години ми з ними гуляли: я – одна, їх – майже три десятки. Але, сподіваюся, що вони задоволені пішли від нас.

– А які страви котируються?
– Картопля фрі – смакує всім без винятку. І беззаперечний король десертів – фруктове фондю з розтопленим шоколадом. Ми його готуємо разом – діти, як горобці, вистрояться і спостерігають. Буває, що хтось ображений, тоді я йому доручаю приготування. Прошу, щоб допомагали роздавати морозиво. Помітила, що чим більше обов`язків на діток покладаєш, тим кращий у них настрій – вони теж хочуть бути потрібними.

– А що це за салат «Поцілунок полтавчанки»?
– Пристрасний – з часничком!

– Часто батьки звертаються, щоб «Butterfly» організувало малечі свято?
– Доволі. Поки батьки відпочивають, спілкуються, діти – розважаються. Особливо люблять, щоб їм розмальовували личка, малюнки вибирають самостійно. На Дні народження дітки часто знаходять нових друзів. Трапляється, що гуляють дві компанії, тоді формуємо дві команди і граємо. Немає такого, щоб хтось був покинутий сам на себе. Мене розчулив один хлопчик, який запитав: «А тут ще й вставати можна?». Спочатку діти сідають за святковий стіл, потім вирушаємо з ними на природу, розважаємося на свіжому повітрі годинки півтори, в основному, в Сосновому парку. Хоча, наприклад, одна компанія із села забажала побавитися на дитячому майданчику, що в Парку Героїв Слави. Взявшись за руки, ми направилися туди, а було нас 10 чоловік. Нагулявшись, вертаємося в кафе, запалюємо свічки, вимикаємо світло і настає урочиста мить – дітки самі співають «Happy Birthday!» для іменинника, задмухують свічки, загадують бажання. А торти у нас бувають найрізноманітніші, навіть двоповерхові. Також можна замовити фотозйомку свята на згадку.
До речі, кафе не лише дитяче. Так, в ньому відсутні алкогольні напої і є дитячий куточок. Але моя мета – щоб люди менше пили горілку, а знаходили більше часу один для одного, цікавилися справами у приємному спілкуванні, я навіть Wi-Fi не дозволяю користуватися. Дуже часто в нашому закладі збираються молоді мами. Вони знайомляться, обговорюють спільні інтереси, діляться досвідом виховання. Такий собі жіночий клуб.

– Ти ще й куточок читача створила...
– Так! Книги й іграшки сама з дому приносила та й гості активно поповнюють бібліотечку. Наприклад, є подаровані іграшки ручної роботи, збірка поезій від Л. Квас «Кольори почуттів», хтось поділився творами Паоло Коельо і посібником «Сім хвилин вдень, щоб твоє бажання збулося». Так що ми тепер – чародії! (усміхається).

– О, до тебе скоро ходитимуть на сеанси екстрасенсорики! (жарт)
– Найсильніші чари – в наполегливій праці! За півроку свого життя кафе вже отримало від міського голови Диплом за оформлення дитячої локації на День Вуличної Музики та Грамоту на День молоді за активну участь у громадському житті Лохвиці.

– І це ще тільки старт польоту «Butterfly»!

Олена САМУСЄВА, фотограф: «Коли я переїхала до Лохвиці, то була здивована, що діток немає куди повести погуляти. Лише на гірки й до морозива – і все. Рік тому, перед виборами, я запитувала мера, кандидатів у депутати – чому в Лохвиці немає дитячого кафе? Але всі тільки пожимали плечима…
Коли мені зателефонували і сказали, що запрошують мою дитину на День народження в «Butterfly», то я дуже здивувалася. Але прийшла, побачила, як доні весело. Женя нікого з малечі не обходить увагою, залучає кожного в ігри, конкурси. Виготовляє з дітками різноманітні саморобки, схеми яких знаходить в Інтернеті, виконує малюнки в 3D форматі. Як фотограф, я буваю на зйомках і в інших кафе, то спостерігаю, як діти скучають, поки батьки веселяться чи пиво п`ють. Я особисто дуже вдячна Жені, що в Лохвиці з`явилося кафе з дитячим куточком, в якому немає алкоголю, а мама може не надовго відлучитися у власних справах.»