У надвечір’я 27 листопада в Лохвицькому СПТУ-27 відбувся «PR-Дівичник» – жіночі посиденьки, присвячені Творчості, Коханню та Часу для себе. Організатор – приватний підприємець Людмила ЗАЇКА, яка, надихнувшись даним проектом, започаткованим у Києві ресторатором Віталіною ЛАВРІНЕНКО і маркетологом Юлією БЕРҐЕ, влаштувала його лохвицьку версію. А музою вечора виступила поетеса Валентина БЕЛЯ.
Слово ініціативній Людмилі Заїці:
– Дякуючи нашій землячці, моїй прекрасній однокласниці та просто щасливій жінці Віталіні Лавріненко і її компанйонці по проекту «PR-Дівичник», талановитій особистості Юлії Берґе, на нашій славетній Лохвиччині відбулася перша дівич-зустріч у рамках київського формату! Але трішки історії.
Я запропонвала засновницям проекту приїхати до нас. Протягом місяця учасниці лохвицького «PR-Дівичника» працювали зі мною, ставились із розумінням та головне – мали велике бажання об‘єднатись у жіночому колі, щоб насолодитися розкішшю щирого спілкування та піднятися трішки вище над буденними справами! Дякую моїм помічницям в організації – Олені Колєновій, Оксані Терно, Наталії Квач, а Оксані Тарасенко – за спонсорську допомогу!
Тема заходу – «Наші на карті світу»! У ролі зіркової гості була талановита землячка, поетеса, прозаїк Валентина Беля! Дякуючи їй, ми отримали великий заряд енергії та чудовий настрій!
Мета нашої зустрічі – це знайомства не тільки приємні, але й корисні! Дівчатка-учасниці всі прийшли вчасно, такі елегантні, в красивих сукнях, і з вишуканими зачісками, просто справжні королеви!
Хочу побажати всім учасницям нашого проекту гармонії в житті, натхнення, невичерпної життєвої енергії, душевної краси, надприємного спілкування та смакування подій!
«Просто слідуй за лінією серця на своїй долоні…»
Самопрезентація ініціаторок «PR-Дівичника» – знайомтеся:
– Я – Віталіна Лавріненко, амбасадор крутих проектів, засновниця консалтинг-центру «LaVita» та ресторатор.
– А я – Юлія Берґе – кутюр’є ідей, займаюся маркетинговими комунікаціями в компанії «Rehau» і веду свій блог про щастя на Інтернет-порталі «Новий час». Разом ми – «PR-Дівичник»!
– Віталіно, Юлю, як виникла ідея влаштовувати креативні «PR-Дівичники» і яка їхня мета?
Юлія БЕРҐЕ: – Ідея в мене виникла 3 роки тому, але щоразу чогось боялася. Наприклад, того, що подібні заходи для жінок у Києві вже є. Та візит на семінар про прокрастинацію (схильність людини відкладати неприємні чи складні завдання на потім, – прим. авт.) наштовхнув мене до дії. І тут я зустріла Віталіну (усміхається).
Віталіна ЛАВРІНЕНКО: – А я завжди мріяла проводити тематичні вечори. І мене цікавило саме жіноче коло, яке забезпечує обмін енергіями. Тобто, ти заряджаєшся, ділишся і отримуєш той старт, який дає продовження вже в сім’ях, на роботі.
Юлія: – За чашечкою кави в улюбленій кав’ярні ми з Віталіною вирішили організувати таке, чого ще немає в Києві! На бізнес-тренінгах люди слухають спікера і після його лекції ідуть додому. І в них немає можливості спілкуватися між собою. Ми визначилися з інсайтами нашого задуму. Перший – жінка повинна бути жінкою, вона має привести себе до ладу, вдягнути гарну сукню, зробити зачіску, макіяж, тобто, приділити СОБІ увагу. Неодноразово від наших учасниць чули, що дійсно буває так, що немає куди вдягнуть нову сукенку. Другий – учасниці мають спілкуватися як зі спікерами, так і з гостями. Оскільки наші заходи для натхнення і про натхнення, то воно має починатися з локації. До неї ми ставимося прискіпливо, адже у місця зустрічі повинна бути історія. Ми організовували дівичники в театрах, ресторанах, навіть в аеропорту Борисполя! Жінка має надихатися атмосферою не тільки заходу, але й закладу, випити келих шампанського, покуштувати смачні канапе, обмінятися думками з іншими і вже щоб додому вона ішла впевнена у своїх силах, не боялася змін і досягала мети!
Віталіна: – Ріст, розвиток, вдосконалення самої себе – це те, чого ми особисто прагнемо і про що говоримо на зустрічах.
– Кого запрошуєте на роль спікера?
– Наші спікери – це жінки, які створили себе самі. На чотирьох зустрічах спікерами виступили business-women Таня Абрамова, представниця торгового дому «Rito», оперна співачка Альона Гребенюк розповіла про користь звукотерапії, заслужена журналістка Марина Кінах розкрила тему «Гармонія – робота – приватне життя», Наталія Жеваго ознайомила з культурним проектом «Про мистецтво». Ми обираємо різні галузі впливу жінки, адже це та постать, від якої залежить погода не лише в домі, а й у країні, світі…
– На заходи ви запрошуєте не більше 30 осіб, аби панувала камерна обстановка.
Юлія: – Саме так. Якщо завітає 50 – уже не буде теплої та дружньої атмосфери. Такі зустрічі ми організовуємо раз на місяць. Треба знайти локацію, спікера, партнерів… Тобто цей проект вимагає повного занурення в нього.
– Юлю, Віталіно, що хочете сказати лохвичанкам?
Юлія: – Надихайтеся і будьте натхненними, розкривайте свої нові грані, можливості і ніколи не слухайте якісь негативні коментарі щодо себе. Будьте в позитиві і рухайтеся до мрії! Хочу порадити мотивуючі книги – Екхарт Толлє «Тут і зараз» та Морін Шіке «Без ярликів», її автор – людина, яка пішла з посади генерального директора компанії «Шанель», бо відчула потребу в іншому.
Віталіна: – Мої любі землячки, не вибудовуйте собі якісь рамки, не навішуйте на себе ярлики, наприклад, «я – тільки дружина», чи «та, що у корів прибирає», «їсти готує»… Якщо є ціль, вставайте з диванів і прямуйте до реалізації задуманого!
Римовані слова полум’яної леді
…Ти близько десь яснієш, ніби просинь,
І в грудях, як не скрикне, серце-м’ячик,
Бо то моя до тебе
стука осінь,
Невиспівана в веснах
і гаряча.
Для спікера творчого вечора Валентини Белі авторки «PR-Дівичника» Віталіна і Юля підготували інтерв’ю. До вашої уваги, любі читачі, цитати-перчинки від поетеси – полум’яної леді, яка підкреслила свій яскравий темперамент червоною сукнею, голлівудською посмішкою та цікавою і дотепною розмовою.
Одна із збірок Валентини Миколаївни називається «Вірую в любов». Тож Віталіна запитала, чи знала авторка про те, що в Мадонни теж є фільм із такою ж назвою. В ньому розповідається, як спадкоємець англійського престолу відрікся від корони задля кохання, віддавши трон рідному брату.
Поетеса відповіла:
– Я не знала про цей фільм, я просто вірую в любов!
А почалося все з того, що:
– Закохалася сильно і надовго, дівчата. Якби не було нещасливого кохання – не народилося б стільки шедеврів поезії, прози… Щасливе кохання – дуже добре, нехай буде, але від нього душа дрімає. Немає віку у кохання, немає!
А як народжується вірш?
– Це як вулкан, який має вибухнуть. Поезія – це не сів, підпер рукою щоку і подумав: «А, дай, я сьогодні щось напишу…». Тому я ніколи не пишу на замовлення.
…Не завжди, коли людина – член Національної спілки письменників України, то вона – творець високого злету. Я читала вірші деяких членів, які сягали рівня 7-го класу.
Дуже приємно, коли чую: «Ой, Валентино Миколаївно, я читала Ваш вірш. Ви написали про мене!». В людини сльози котяться по обличчю. Вона плаче, а я – щаслива. Значить я змогла достукатись до її серця! (сміється).
…Моя душа не постаріла, в ній вирують почуття плюс авторська фантазія, плюс хтось щось розповів, два слова почую і все – в мене виник задум. Наприклад, побуду 5 хвилин на автостанції в Лохвиці – і гумореска готова. Навіть саджу часник чи копаю картоплю, а на обніжок кладу папір і ручку, бо може з’явитися вірш. Чого тільки я не писала! От лише роману немає. Боюся, це надто відповідально. Але хтозна…
Про те, що надихає
– Я давно живу сама. Мене це не лякає. Ой, чогось, може, й не вистачає, дівчата! Ми ж тут усі з одного року після келиха шампанського! (сміється). Але треба бути оптимістом.
Що таке щастя?
– Мені здається, що на це питання найкраще відповість душа кожної людини. Коли твоя душа повна добром, любов’ю, тоді вона – повна чаша гармонії та рівноваги. От, наприклад, виходжу вранці на поріг, а навколо трава зелена, роса, соловейки співають, а з трави вуха зайця піднімаються… Пробіжуся по росі, погляну, де яка квітка розквітла… Хіба це – не щастя?
Мрію видати хоча б ще одну збірочку. Про вступ у спілку я подумаю. Зауважу, що нині багато талантів виходять звідти. Чому? Бо там твориться те ж саме, що і в нашій Верховній Раді, і в країні в цілому.
…Кожна талановита людина – талановита по-своєму. Одна старенька мудра жінка сказала таке: «Що б же ж воно було, якби всі жінки та одного мужика любили?», а я перефразую: «Що б же ж воно було, якби всі письменники однаково мислили і писали?». Моє кредо – ніколи не зраджувати своїй душі! Мені імпонують люди із почуттям власної гідності, але разом з тим щирі, відкриті і розумні!
На «PR-Дівичнику» свою творчість також представляли народний ансамбль бандуристок «Струни серця» (керівник – Тамара Федоренко), який подарував жартівливі та патріотичні композиції, Ліна Яковенко поетично розповіла про звичаї українських вечорниць, а Ольга Йовжій із Наталією Васковською виконали спокусливий східний танець.
На згадку про дівич-зустріч та як символ належності до новоствореного жіночого об’єднання ми отримали браслетики ручної роботи (майстер – Галина Костюкевич – «Чарівниця»), які холодного вечора ніжними квітами розквітли на наших зап’ястках.
Спілкувалася Ліна ЯКОВЕНКО,
фото Аліни Протасової
