В 10–11 класах Настя стала гейшею. Просто хлопці виявили, що її прізвище співзвучне з цим словом, тож зверталися до однокласниці не інакше як: «Гейша!» Звичайно, Настя ображалася, хлопці сміялися, а класна керівничка тисячу разів пояснювала всьому класу значення слова «гейша»: «Це – жінка, яка знається на мистецтві, з нею ніколи не буде нудно, адже гейша здатна підтримати бесіду на будь-яку тему», але хлопці вперто вкладали в це слово власне трактування, яке було далеким від мистецтва і носило еротичне забарвлення…
КІМНАТА ДЛЯ ГЕЙШІ
Кожна жінка – гейша вона чи ні – прагне облаштувати свій будуар, де хоче почуватися вільно, затишно і комфортно. От як, наприклад, одна моя знайома. Валерія вирішила створити кімнату у японському стилі. І для цього не обов’язково наймати дизайнера чи мати великі статки. Все – власними силами!
Знайома замовила через Інтернет «японське» ліжко, рожеве віяло, яке прикрасило одну зі стін кімнати, обклеєної шпалерами в ієрогліфах. Також у будуарі висять картини на відповідну тематику, полиці, біля ліжка – дамський столик. Його змайстрував чоловік Валерії із розгалуженого стовбура дерева та дверцят від ретро-шафи. Люстру теж переробили під «японку», з неї звисають талісмани – ієрогліфи, що означають «здоров’я», «успіх», «достаток», «любов».
Отож, Валерія після робочого дня, медитує, пильно вдивляючись у ці японські літери, наділяючи їх магією і вірячи в неї…
«ФІОЛЕТОВІ ТРУСИ З МЕРЕЖИВОМ…»
Жіноча білизна теж наділена неабиякою магією! Поважна пані в такому ж поважному віці прискіпливо обдивляється бюстгальтер і трусики, шукає з тонким мереживом, щоб красиво просвічувалось крізь напівпрозору блузку.
Білизна здатна на такі чудеса! У вишуканій ми почуваємося впевненіше, сексуальніше. Інколи настільки, що аж хочеться продемонструвати цю впевненість, як у випадку, що описала Оля Фреймут: «...приходила мама з дочкою. Дитині 15, вагітна… Просили аборт… Я спитав (лікар-гінеколог, – прим. авт.), як таке могло статися. Мала відповіла, що мама купила їй красиві фіолетові труси з мереживом. У неї таких ніколи не було. Так хотіла показати…»
Напевно, матусі потрібно було оточувати доню ще з пелюшок красивими речами, щоб вона сприймала їх як належне…
НАСТРІЙ У ЧАШКАХ…
Навіть тоді, коли наш гаманець не надто багатий, ми можемо безоглядно закохатися у те, що так вабить наші очі. Наприклад, у червоні чашки з українським орнаментом. Одна пані кілька разів брала їх до рук і ставила на полицю в магазині. Але через тиждень повернулася і придбала недешеві чашки. Естетика важливіша за матеріальне! Адже під кожен настрій у жінки своя чашка. Уявляєте, з якою насолодою вона сьорбатиме трав’яний чай зі спеціями чи каву з кардамоном і молоком із облюбованих чашок! В таких і вода стає цілющою!..
СПЕЦІЇ І СОУС ДЛЯ ЩАСТЯ…
Цілющістю володіють і наші хобі. Знайома пані не пропускала жодної улюбленої передачі по TV. Записувала рецепти, які повкладала ручкою не в один товстий зошит. Потім жінка купувала екзотичні приправи, соуси, трави і т. д. і починала експериментувати на кухні. Але на самоті нова страва їй не смакувала, і вона запрошувала своїх подруг на обід чи вечерю із французького салату з капустою та сиром, печінкового паштету, запеченого коропа з цитрусовими чи рулету з луком-пореєм…
Олександра отримувала неймовірне задоволення, вишукано сервіруючи для подруг стіл, наче в ресторані, і спостерігаючи, як вони не втомлюються наминати «новинки» та вихваляти вправну господиню. Можливо, жінка таким чином реалізовувала свою мрію – бути крутим шеф-кухарем такого ж ресторану!
КРАСА, КИСЛЯЧОК І СУХАРИКИ…
А от пані Марічці ніколи хворіти! Її День народження співпав із зустріччю Нового року, тож напившись пігулок від нежитю і головного болю, Марічка приготувала щедрий стіл і о третій ночі, знемагаючи від утоми, взялася нарешті за себе! Заплела 50 косичок на вологому волоссі, щоб на святі хизуватися пишним і розкішним хвостом, зав’язаним на маківці…
Не дурний же хтось сказав, що краса потребує жертв. Цю думку цілком поділяє і пані Алевтинка. Тому до корпоративної вечірки в честь того ж таки Нового року вона готувалась місяців шість: пила кислячок, заїдаючи його сухариками. І дарма, що мама, подруги жахалися її нездорового вигляду, бо на вечірці, оглядаючи своїх рум’янощоких колежанок, Алевтина зловтішалася: «Корови! Та я на їхньому фоні просто дюймовочка!..»
ГАРНІ ПАНІ В РЕСТОРАНІ…
Незважаючи на те, що святковий стіл можна красиво сервірувати і вдома, все ж таки жінкам хочеться побути королевами. Як, наприклад, трьом леді із села Б. Інколи вони втікають від сірих буднів та благовірних на таксі в місто розважитись. Одягають гарні сукні, нові прикраси, роблять зачіски, манікюр і вечеряють в ресторані. Перед трапезою дами показують і розповідають одна одній «історію» свого вбрання: чим воно їх зачепило на вітрині, наскільки в ньому зручно і що такого в нашому місті ніде не купиш, треба їхати аж у Ромни, в бутик «Міледі» – там на будь-який смак і вік!
Випивши по келишку вина, пані куштують салат «Цезар», який, на їхню думку, готували якісь невмілі дівки і накидали туди бозна чого! А тому запопадливі жіночки дістають із сумочок сосиски з сиром, акуратно нарізані ще вдома, і духмяну наливку – малинівку – такого напою в ресторані не знайдеш! До того ж, так економніше!
Після того, як малинівка зробила свою справу, жінки згадують, чого вони завітали до ресторану: «Ми ж хочемо потанцювати! Нам Винника!» І Винник безвідмовно енний раз переконує: «Нино! Мне не всё равно, с кем ты пьешь вино и о чём твоё кино!..»
Вечір удався: сукні – вигуляні, ноги – натанцьовані, думки – відмінні! Можна і додому: «Таксі!»…
Скільки жінок – стільки й відтінків. І кожен – особливий по-своєму. Чоловікам залишається придивлятися, вивчати, захоплюватися і шукати свій!
Ліна ЯКОВЕНКО
