26 лютого відбулися установчі збори осередку пасічників, які вирішили приєднатися до Лохвицького товариства сільських господарів. Бджолярі обговорили наболілі поточні проблеми і домовилися про колективне їх вирішення.
Спілка пасічників Лохвиччини, яку донедавна очолював Григорій Петренко, існувала й у попередні роки, але була малочисельною. Бджолярі не поспішали до неї вступати та офіційно реєструвати свої пасіки. А без реєстрації, як укотре наголосила Анкера Панченко, спеціаліст управління агропромислового розвитку РДА, пасічники офіційно пасічниками не є – це просто утримувачі бджіл. І довести факт отруєння комах та отримати потім компенсацію вони не можуть.
– Мій дід усе життя займався бджолярством і помер у віці 102 р, – звернувся зі спогадами до учасників зібрання голова РДА Володимир Рязанов. – Тож недарма говорять, що бджолярам і Бог життя додає. Крім того, що я сам займався бджільництвом 20 років тому і знаю, наскільки це важлива і захоплююча справа, знаю і проблеми.
Це загибель бджіл від хімікатів, недостатня кількість медоносів (сіють культури, квіти яких не дають нектару та пилку, який збирають бджоли), відсутність можливості вигідно реалізувати продукцію. Гуртом ви зможете домовлятися з аграріями, щоб вони здійснювали обробки в обумовлений час і сіяли більше медоносів. Розраховуйте на конструктивну допомогу райдержадміністрації!
У залі РДА зібралося більше 50 бджолярів, представники відділів райдержадміністрації, Держпродспоживслужби та інших установ. Вів збори голова Товариства сільських господарів Лохвицького району Володимир Зінченко. Одна із його мрій – створити цех із фасування й пакування меду, щоб лохвицький мед мав свій бренд та успішно реалізовувався.
Учасники зборів здійснили стандартні установчі процедури – створили свій осередок, обрали голову (ним став Валерій Богдан із Токарів), заступника – Василя Терещенка, президію (до якої ввійшли представники різних сіл) та ревізійну комісію. А також обумовили суму членських внесків – по 5 грн із кожного вулика. Ця сума визначена з доповненням «не менше», адже якщо осередку знадобиться замовити аналіз мертвих бджіл у незалежній лабораторії, він може обійтися у кілька тисяч гривень.
Пасічники багато дискутували про доцільність створення осередку і його функції. Люди говорили про наболіле – як безсовісно труїли їхніх бджіл переважно великі господарства. Часто звучали висновки: поодинці домогтися компенсації та покарання отруювачів неможливо. Торік на території Безсалівської сільради був показовий випадок: ветерани АТО зібралися й фізично заблокували роботу обприскувача в денний час, коли бджоли – в польоті. Інакше наслідки відомі: в кращому разі – піввідра мертвих комах біля льотка і по взяток, доки не підростуть молоді, летіти нікому; у гіршому випадку – гине вся сім’я, мед вживати ризиковано.
Досвідчений пасічник Микола Литвиненко поділився досвідом, як практично попередити потраву, або зафіксувати, довести її в суді й отримати компенсацію.
Добре, якщо допоможе профілактична робота із с/г підприємствами – щоб обприскування проводили вночі, попереджували про це заздалегідь. Якщо, приміром, усі фермери та керівники господарств долучаться до роботи інтернетсервісу «Гранд Експерт» (www.grand.expert), проблем буде значно менше. Ця система моніторингу дозволяє миттєво і безкоштовно сповістити бджолярів про обробку. Досить лише внести на сайті координати, дату й час – і пасічники отримають повідомлення у друкованому бюлетені та шляхом смсповідомлення. Цього й вимагає нинішній закон «Про бджільництво».
Але пасічники мріють про удосконалення законодавства. Тому прийняли одразу два звернення. Одне до – Голови Верховної Ради України та Прем’єрміністра України, де прохають законодавчо забезпечити необхідні для виживання бджіл умови. Друге – до місцевих сільгоспвиробників та органів влади, в якому зазначається, що особливо бджоли потерпають від обробітку полів пестицидами з порушенням регламенту робіт.
Пасічники попереджують, що в разі порушення вимог вони готові блокувати роботу механізмів, що здійснюють хімічну обробку полів.
С. НІКОНОВ
Фото Б. Левченка
