14 липня на березі річки Лохвиці в готельно-ресторанному комплексі «Rio-de-Luxe» відбулася «PR-Дівич-зустріч»-3 Лохвиця–Київ, авторками якої є засновниця консалтинг-центру «LaVita» і ресторатор Віталіна ЛАВРІНЕНКО та менеджер з маркетингових комунікацій REHAU BT Україна і голова маркетингового комітету Європейської Бізнес Асоціації Юлія БЕРҐЕ. А в нашому місті організаторка цього заходу – приватний підприємець Людмила ЗАЇКА:
– Недарма кажуть: «У щасливої жінки завжди сонце в кишені, любов у серці, щастя в очах!». Отож, корисні поради щодо виховання дітей, про сенс життя та цінність жінки в сім’ї, про досягнення мети та як набратись сміливості зробити вибір на користь себе щасливої – учасниці зустрічі отримали від зіркових гостей – психолога, мандрівниці Тетяни Кьоніг та магістра сакральної нумерології, парапсихолога, експерта із покращення ефективності життя Дарини Голуб-Мироненко. Нумерологія – це наука про вплив чисел на долю людини. Спасибі, Дарині, що склала мій нумерологічний портрет та навчила наших дівчат вираховувати свої формули!
Слова вдячності висловлюю господині «Rio-de-Luxe» Галині Мельник за гостинність і смачні страви, журналістці Ліні Яковенко – за висвітлення нашої події на шпальтах районної газети «Зоря»! Подяка майстрині Галині Костюкевич – за чарівні віночки з польових квітів, вчителю історії Тамарі Журавель – за пізнавальну розповідь про річку Лохвицю, професіоналам-кондитерам – Наталії Панченко за смачний коровай і зірковий торт та Інні Портяній – за солодкі подарунки-сердечка! Спасибі майстрині мистецтва ікебани Світлані Рясній – за чарівні кошики з квітами, а фотографу Аліні Протасовій – за бомбезні світлини!
Дякую всім учасницям – Оксані Терно, Світлані Мартиненко, Юлії Примоленній, Оксані Тарасенко, Наталії Строй, Людмилі Герасимук, Ларисі Яковенко, Оксані Цись та її подрузі Танюші, Олі Новіковій, Людмилі Погуляй, Наталії Сидоренко, Віці Кузьміній, Руслані Білик, Ірі Кеї та нашій найпершій спікерці, музі, поетесі Валентині Белі! – резюмувала у своєму виступі лохвицька натхненниця даного заходу Людмила Заїка.
«ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА ЗАВАЖАЄ НАМ ЧУТИ ВЛАСНІ БАЖАННЯ»
«Щаслива жінка – щаслива сім’я!» – чому це так? Читайте у розповіді психолога, сімейного консультанта, тренера, автора освітнього курсу «Радість виховання дітей», мандрівниці, спортсменки та мами чотирьох дітей Тетяни КЬОНІГ:
– Студенткою я відвідувала Лохвицю на запрошення Віталіни. У вас дуже цікаве, тепле і камерне містечко.
Я вдячна жінкам свого роду, не можу стверджувати, що всі вони були абсолютно щасливі, але те, що я роблю зараз – це і для них, і для мене, моїх 4 діток, і для всіх, хто звертається по допомогу.
На запитання ведучих зустрічі – Віталіни і Юлії – як у стремлінні змінитися жінці не загубити себе? – Гостя відповіла:
– Основне питання не в тому, щоб залишатися собою, а в тому, щоб знайти себе! Втратили ми себе ще в дитинстві, в школі, бо на формування особистості впливає оточення. У маленьких дівчаток так багато людей навколо, які учать, якими треба бути – слухняними, хорошими, красивими і т. д. І це призводить до того, що маленька дівчинка перестає вірити собі та у власні сили. Ось такий приклад – мама і донька гуляють вулицею. Донька говорить: «Мені холодно». А мама: «Та що ти вигадуєш? Надворі тепло!». І мала починає думати, що з нею щось не те, адже мама каже, що тепло, а діти ніколи не ставлять слова батьків під сумнів. У житті таких прикладів безліч. Часто дорослі говорять: «Та що ти там знаєш, малий? Іди, не заважай! Ми самі знаємо, що для тебе краще!». А потім занижена самооцінка заважає нам чути власні бажання.
На певному етапі свого життя я забула, чого прагну, яка в мене мрія, бо з’явилися бажання чоловіка, дітей, батьків. А на внутрішнє питання – яка ж я справжня – не знала, що собі відповісти. Моєму чоловікові подобалося влаштовувати вдома гучні вечірки з друзями. І я, як «правильна» українська дівчина, готувала, подавала на стіл, при цьому себе чепурила, оселю… А в понеділок була страшенно втомлена. Чоловік запитував: «А чого це ти втомилася за вихідні, від чого?».
Коли ми дозволимо собі чути голос дівчинки, що живе всередині нас, зрозуміємо, чого хочемо насправді.
Досить бути «хорошою дівчинкою», яка має всім подобатися і догоджати. Почніть досліджувати себе – це шлях і здорова любов до себе. Звичайно, від рідних і близьких слід очікувати хвилю невдоволення і супротиву, адже їх ви влаштовуєте «хорошою».
Через наше тіло можуть текти 2 енергії – або енергія любові, або ж енергія страху. Саме вони спонукають нас до дій. Часто ми на щось зважуємось завдяки інтересу (він – від любові), яким керуються діти, пересилюючи страхи.
Я довго не розуміла фрази, що повторював мені тато: «Таню, чоловіки ставитимуться до тебе так, як ти їм дозволятимеш».
Емоції – це наш інструмент, який доводить, що ми живі. Будь-яка емоція живе 12 хвилин. Це лакмусовий папірець, який показує, що ми відчуваємо. Від сильної радості теж настає спустошення, і навіть інсульти. Якщо ви не вмієте сильно злитися, то ви не вмієте й сильно радіти.
Якщо ви зловили себе на емоції люті, спиніться, вийдіть в іншу кімнату, видихніть – екологічно нейтралізуйте свою емоцію.
Але в жодному випадку не можна себе звинувачувати. Треба сказати рідним чи друзям, що вам шкода за те, що ви скипіли.
Якщо ви втомилися, а необхідно приготувати вечерю – спокійно, без почуття вини скажіть: «Любі мої, я сьогодні втомилася, але впевнена, що ви справитеся самостійно… В мене сьогодні день серіалів…».
Людина розвивається «стрибками» – поставила задачу – виконала, далі – інше завдання і т. д. Не стреміться стати ідеальною, бо це означає, що вам хочеться почути схвалення від оточуючих. Треба налагодити стосунки із собою, визнати, що ідеального не існує.
«ІЗ МАМОЮ НЕ СПЛЯТЬ!»
Задавайте собі питання: «Я хочу бути щасливою чи правою?». Я запитувала у тата, що найважливіше для родини? Він радив: «Головне, Танюшо, не сперечатися!». Фразу «Я ж казала!» говорить наш розум, який завжди прагне бути правим. Пригадую, мій чоловік щось не те купив на ринку, а я відчуваю, що маю претензію. Та вчасно зупинилася, подумавши, це ж на другий раз він скаже: «Ти ж така розумна, так що вперед на ринок!». І я заспокоїлася (сміється).
Задача жінки – прийнять і подякувати йому за старання і тоді чоловік утричі більше добуватиме для родини, «поскакає» на подвиги. Жінка – земля, а чоловік – зерно. Маємо приймати зерно із вдячністю. Якесь відкинути, якесь зростити – так чинить і земля. Тоді з’явиться сила Роду. Також треба знаходити блага у своєму житті і дякувати Богу за них. Можна молитися своїми словами, розмовляйте з Небесами. Молитва жінки за чоловіка і дітей надзвичайно сильна. Не дарма є приказка: «Чого хоче жінка, того хоче Бог». Ми з дітьми щовечора перелічуємо на пальцях хороші події за день. Я веду журнал успіху, в якому відмічаю, що зробила: смачно поїла, відпочила 15 хвилин, гарно одяглася, почитала книгу… На одну негативну думку треба знайти 4 позитивні, щоб перекрити негатив.
У нас багато ролей, але часто всі заполоняє архетип мами. Чоловіки ідуть шукати веселу й спокійну жінку-дівчинку, бо із «мамою» не сплять! Вчіться приділяти час для себе, не потрібно невдоволено бурчати: «Я стільки всього роблю, а ніхто й не подякував!».
Із зали лунало питання – як правильно виховувати дітей? Тетяна відповіла:
– Дітей виховувати взагалі не треба. Батьки для них картинка – як ми себе поводимо, так і діти чинитимуть. Батьки і діти – це взаємообмін. Але статут, який дотримуються всі члени сім’ї, має бути: не матюкатися, займатися спортом і т. д. Також задача батьків – забезпечити комфортні умови дітям, щоб вони могли розвивати свої здібності і таланти.
Більшість із нас живе мінімумом, бо ми боїмося припуститися помилки. Коли щось зробили не так – сваримо себе, гримаємо на дітей за помилки. В результаті – зажимаємося, боїмося експериментів, задовольняємося малим. Помилка – це лише досвід. Не вчіть дітей, що нібито є професії, які «приносять» гроші, і які – ні. Будь-яка улюблена справа дає можливість розвиватися та заробляти!
СТЕРВА ЧИ ПОКІРНА?
Мені цікаво було почути точку зору жінки-психолога стосовно чоловічих думок про посестер Єви.
– Таню, чи згодні Ви із Зигмундом Фрейдом, який стверджував: «Чоловік – це завжди замінник коханого мужчини, а не сам цей мужчина»?
– Мова йде про ролі, які кожен із нас виконує в соціумі, в родині. Думаю, Фрейд мав на увазі той випадок, коли чоловік перестає бути коханцем, і жінка починає фантазувати і плекати в уяві якийсь ідеал.
– А Еріх Марія Ремарк сказав: «Жінка, яка економить на собі, викликає в чоловіків бажання зекономити на ній».
– 100%! Адже найбільше чоловіки цінують у жінках – вміння отримувати задоволення і радуватися. Коли жінка економить – вона перестає радіти і стає невдоволеною. Це говорить про її низьку самооцінку і внутрішню ущербність, а чоловіки не хочуть знаходитися поруч із такими. Економити на собі заради сім’ї – велика помилка, за яку ніхто не подякує! Чим більше жінка вкладає в себе, тим краще. Вона – наче яблуня – чим більше її підживлювати, тим краще вона плодоноситиме, буде вся у яблуках. А чоловік, як та бджола, – якщо бачить, що меду на яблуні немає, так, думає, чого на неї летіти? Задача чоловіка – зробити жінку щасливою.
– Валер’ян Підмогильний запевняв: «Треба мати великий чар духу, щоб надолужити недбалість убрання». Тобто одяг – художнє оформлення себе?
– За допомогою одягу ти проявляєш себе у цьому світі. Всі речі, які тебе оточують, мають приносити радість. Наприклад, чим більше я радію, тим більше в мені світла.
– Таню, а як щодо стереотипів – з одного боку, вважається, що жінки повинні бути покірними, а з іншого – чоловіки люблять стерв?
– В кожної людини має бути стержень, як у дерева. Береза – вона, дуб – він. Стовбур є в обох, але гілля – різне. Стовбур жінки в тому, що вона – сильна натура, знає себе – хто вона, чого хоче, але поруч із чоловіком виявляє ніжність і незахищеність – жіночу слабкість, і чоловік, в свою чергу, ХОЧЕ турбуватися про неї і захищати.
Стервозність – це стан, коли «просочується» жіночність, коли леді каже: «Зі мною можна тільки отак… Я люблю ось так…». Тобто ота маленька дівчинка виростає у стервозну жінку – це означає, що вона не потурає чоловікові, а поважає себе. Але коли леді стає «великою мамою», вона перестає бути Жінкою!
Ліна ЯКОВЕНКО
Фото Аліни Протасової
