18 жовтня об 11 годині у Лохвицькому РБК розпочалися громадські слухання стосовно звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «Надра-геоінвест». Підприємство планує на Скоробагатьківському нафтогазоконденсатному родовищі, яке примикає до околиць Лохвиці, спорудити 7 розвідувальних і 2 пошукові свердловини. Передбачається буріння на глибину до 6600 м.
Читайте також: Лохвичани бояться, що біля їх домівок і школи добуватимуть газ
На слухання прибула ініціативна група лохвичан, переважно жителів вулиць, які знаходяться найближче до планованих свердловин.
Під час слухань виявилося, що привід для занепокоєння є. Адже одне із перспективних місць буріння – за 1130 м від житла. Люди бояться, що через викиди, зберігання шламу в відкритих амбрах, відтік води в утворені порожнини екологічна ситуація нагадуватиме ту, що багато років уже існує в оточеній десятками свердловин Сенчі.
На слухання прибуло близько 50 громадян, зареєструвалося 38. Серед них – депутати міської та районної рад. Очільників міста й району не було. Можливо, було б і більше людей, але у опублікованому 3 жовтня оголошені про початок громадського обговорення зазначено, що воно починається 3 вересня, тобто виходить, що про можливість у міськраді ознайомитися зі звітом про можливий вплив на довкілля люди не знали місяць. Слухання відбувалися через 15 днів після фактичного початку громадського обговорення. Чому так – гості пояснити не змогли і лише розводили руками.
Зібрання призначили в робочий час. Гості пояснили, що місце й часпроведення обирають не вони. Тобто слухання про свердловини за 1,5 км від Лохвиці могли б проходити, наприклад, у Полтаві. Й туди, звісно, навряд би приїхав хтось із людей, які, ймовірно, дихатимуть викидами.
Але законом не передбачено ніяке голосування учасників слухань і пропозиції їх на розгляд вносяться, але ніхто нікого не зобов’язує їх виконувати. І хтозна скільки порогів мають оббити активісти, щоб зупинити буріння біля осель. Тим паче частина свердловин планується на землі (по 2 га для ОСГ), яка належить 6 АТОвцям (можливо, немісцевим).
Але як би не було, лохвичани сказали «Надра-Геоінвесту» рішуче «фе», попри відсоток із їхніх рентних платежів та обіцянку (яку керівник намагався видати за угоду) підтримувати соціальну сферу Гаївщини.
Головував на зустрічі Олександр Давиденко, представник Мінприроди і Національного екологічного центру. Представником замовника звіту з оцінки впливу на довкілля виявилася молода красива жінка, яка читала текст про ту діяльність і так вимовляла деякі слова, що у присутніх, серед яких немало ветеранів-буровиків, виникли сумніви в її компетентності.
Із усіх пропозицій із залу керівник ТОВ «Надра-Геоінвест» Сергій Косарєв охоче прийняв тільки захист від шуму шляхом встановлення спеціальних екранів. А стосовно технології буріння його слова не можуть бути точними, адже виконують роботи найняті підрядники, які зацікавлені здійснити роботи дешевше, а не безпечніше.
Бажаючі поринути в атмосферу слухань, побачити й почути все можуть відшукати відеозапис у Фейсбуці, група «ЛОХВИЦЯ. (LOKHVYTSIA)». Ми ж наведемо фрагменти питань і відповідей.
Фірма Олександра Цися, жителя кварталу Мічурінського, співпрацює з іншими буровими компаніями, займається, зокрема, дезактивацією відходів. Тож Олександр Іванович поцікавився, амбарним чи без амбарним способом буде вестися буріння. І висловив сумнів: чи не випаровуватимуться токсичні речовини і чи не нестиме їх вітер до людей, чи не виливатимуть шлам де попало, як тог було в Сенчі навесні 2018 р. Сергій Косарєв запевнив, що амбарним. І що амбари будуть надійно гідроізольовані.
– Я приблизно уявляю, що це буде за свердловина, – говорить Василь Заколодяжний, житель кварталу Мічурінського, буровик-ветеран. – Вона буде «давиться» конденсатом, її будуть продувать. Коли продувають 57 свердловину (інше підприємство), на нас іде такий смог, що дихать нічим. Дітей забирають у приміщення.
Косарєв підтвердив, що свердловини плануються на приватних земельних ділянках (люди жартували, що міськрада може не допустити буріння, не давши дозвіл прокладати під’їзні шляхи по своїх землях – тоді хай хоч гелікоптером перевозять усе). АТОвці здають ділянки господарству, яке очолює Григорій Шамрицький.
– Як мешканка цього міста, я знаю, що з нами робиться зараз, – говорить Наталія Костюк. – Це питання не здоров’я, а життя. Ми проведемо справжні слухання, де будуть не окремі представники вулиць, а всі. І всі будуть проти. Бо інакше буде в нас як у Сенчі – промисловій зоні, де живуть люди, як на пороховій бочці. Онкологія процвітає, молодь виїжджає.
– Опалюю житло дровами, щоб було за що лікувати онкохвору дитину, а вони витягують газ із-під моєї хати, – ридає Наталія Бибик.
Косарєв стійко відповів на всі питання, хоча й намагався переводити тему, мовляв, повітря забруднене через те, що всі палять листя, а не через добування вуглеводнів. Запевнив, що буріння буде здійснюватися за сучасними технологіями, за 90–150 діб свердловина. І що регулярно будуть відбиратися проби води й повітря, досліджуватимуться у лабораторії.
Але обіцянки на думку громади не вплинули і вона категорично проти. Розійшлися кожен при своїй думці. Нині активісти розгорнули кампанію зі збору підписів, щоб звернутися до всіх можливих інстанцій. Учителі гімназії №1 надають підписні листи всім бажаючим батькам учнів і всім, кого зустрінуть. Ініціатори сподіваються, що побачивши підписи, власники землі не дадуть ставити на ній вишки.
С. НІКОНОВ
