Лучанський кооператив «Молочний край» розпочав заготівлю молока з 1 липня, а 1 вересня ми поспілкувалися із його засновницею та господинею молокоприймального пункту Надією Сіліною. Вона відповіла на наші питання разом зі старостою села Світланою Калач, яка разом із Лохвицькою міськрадою доклала немало зусиль для створення кооперативу.Лучанський кооператив «Молочний край» розпочав заготівлю молока з 1 липня, а 1 вересня ми поспілкувалися із його засновницею та господинею молокоприймального пункту Надією Сіліною. Вона відповіла на наші питання разом зі старостою села Світланою Калач, яка разом із Лохвицькою міськрадою доклала немало зусиль для створення кооперативу.Все більше господарів корів розуміють переваги здавання молока в кооператив і дехто з них, хто не має роботи, планує утримувати 2–3 корови та заробляти цим на життя. Тож село має перспективу повернути славу молочного краю і втрачене поголів’я худоби.
Приймальний пункт знаходиться у просторому сучасному будинку неподалік старостату. Всередині це одна по-сучасному оздоблена простора кімната. Один її куток відгороджений. Це лабораторія.
– Кооператив ми відкрили задля того, щоб люди здавали молоко за гідною ціною, – пояснює Світлана Володимирівна. – Переробні підприємства добре платять тільки за якісне, свіже молоко. Тож міськрада допомогла закупити це обладнання. Воно сучасне, практичне. Надія Григорівна не вимірює молокоміром об’єм, а бачить масу молока на циферблаті після вливання до ємності.
– Холодильна установка охолоджує молоко до 3,6 градуса, – продовжує Надія Григорівна. – Дві ємності на 1 т і 0,5 т потрібні через те, що забирають молоко раз на добу, а приймаємо його вранці та ввечері. Змішувати тепле й холодне молоко не можна. Тож уранці приймаємо в один холодильник, увечері у другий. І лише після охолодження другої порції молока змішуємо.До створення кооперативу всі заготівельники приймали лучанське молоко по 6 грн/л. «Молочний край» приймає по 8 грн молоко з базовою жирністю 3,4%. Вміст білків вимірюється, але на ціну не впливає.У серпні найбільше – 11,5 грн/л – отримувала господиня, яка приносила молоко з високим вмістом жиру. Решта – 9–10 грн. Кошти виплачують кожні 10 днів. 70 коп із кожного літра йде на потреби кооперативу. Молоко купує Роменський молокозавод, продукція якого продається на експорт, у нас її можна купити в небагатьох магазинах і у… кооперативі «Молочний край».
Аналізатор «Екомілк» визначає якість за шістьома показниками: вміст жиру, білка, сухого знежиреного залишку, густину, кислотність (рН), і титровану кислотність (°Т). Може виявити в молоці найменшу домішку води. Для здійснення ультразвукового аналізу достатньо маленького мірника. Тож ні здавач не може обдурити кооператив, ні навпаки.
Якщо людина приносить молоко в чотирьох ємностях, Надія Григорівна бере пробу з кожної. Це потрібно через те, що та сама корова вранці, увечері та в різні дні дає різне молоко. На його показники впливає раціон тварини, погода, температура, стан здоров’я…
Буває, в усіх корів одночасно знижується або підвищується вміст жиру в молоці. У спеку корови страждають, їх заїдають ґедзі. Буває, молоко взагалі не придатне, щоб здавати.Людей дивувала така точність, вони звикли, що машина під’їхала, молоко вилили – і поїхали. Хтось чесно здавав свіже хороше молоко, хтось збирав вершки, хтось пропускав через сепаратор.
– У Луці є власники корів, які возять молоко на базар або до постійних клієнтів, – продовжує Світлана Володимирівна. – Наприклад, Гадяцький молокозавод збирає молоко під дворами, що створює можливість для порушення санітарних норм. Після відкриття кооперативу інші заготівельники підняли ціну до 7,3 грн/л. Тож дехто з людей не хоче йти в кооператив: краще дешевше, та ніхто не перевірятиме якість.У перший день ми зібрали 46 л. А зараз здають молоко близько 20 чоловік, за день збираємо біля 300 л.
Навесні цього року в селі залишалося 87 корів, зараз їх іще менше. У сусідніх Гирявих Їсківцях, звідки можна було б везти молоко до нас, залишилося зовсім мало корів. Але радує те, що люди цікавляться можливістю придбати корову через кооператив.
Така практика існує в Білогорілці. Хто говорить, що хоче взяти ще одну корову, хто хоче почати утримання корів «із нуля». Плануємо допомагати людям у цьому. На даний час діє спеціальна програма міської ради. Членам кооперативу дають по 1000 грн на корову на рік. Наприклад, для закупівлі додаткових кормів – макухи тощо. Вчора я відвезла до міськради перших 5 чоловік для оформлення цієї допомоги, сьогодні прийшло ще 6.Навесні цього року в селі залишалося 87 корів, зараз їх іще менше.
У сусідніх Гирявих Їсківцях, звідки можна було б везти молоко до нас, залишилося зовсім мало корів. Але радує те, що люди цікавляться можливістю придбати корову через кооператив.
Вони сепарують молоко, вершки додають у те, яке здають, а відсепароване молоко дають свиням. За рахунок цього підвищується жирність.Приймають і козяче молоко, його приносить двоє людей. Це зовсім незначна домішка (Саме Лука у 80-х стала центром розмноження Зааненської молочної породи, село прославилося так, що навіть у всесоюзному журналі «Приусадебное хозяйство» вийшла стаття «В Лохвицах козе почёт». Зааненських кіз подекуди й досі називають лучанськими. – Авт.).
Приміщення було підготовлене, підприємець планував тут працювати, а потім віддав його для людей. Ми виконали роботи, щоб воно відповідало санітарним нормам: встановили умивальник, зробили панелі стін водонепроникними, установили бойлер, відгородили лабораторію.Холодильники нам поставили із Рівного. Кажуть, вони дуже затребувані. Невеличкі холодильники купують дрібні, часто сімейні господарства, які тримають по десятку корів.Близько року тому в потужному сільгосппідприємстві автору розповіли, що скоро люди зовсім не триматимуть корів удома. Бо молоко з ферми, де корова все життя у стійлі та споживає одноманітну їжу, якісніше, його дорожче купують.
– 4 роки тому в нас було 400 корів і якби не такі кооперативи, у селах їх би тримали одиниці, – не погоджується Світлана Калач. – Я сама тримала раніше трьох корів, але була проблема: куди його здавати. В мене і кури пили молоко, і свині…При можливості отримувати 11,5 грн за літр це нормальний спосіб заробити. У селі багато безробітних. Молода сім’я може впоратися з двома коровами, а при утриманні трьох можна це оформити так, щоб рахувався стаж. Сінокоси й пасовища в нас є. Зараз дві череди, а зовсім недавно гнали чотири.Утримання приймального пункту в ідеальній чистоті – титанічна робота. Все обладнання треба ідеально вимивати щодня. На це Надія Григорівна витрачає більше часу, ніж на приймання молока. До речі, обов’язково його переціджує.Ні разу за 2 місяці ніхто не приніс підкислого молока. Високу кислотність одразу виявив би «Екомілк». Якщо хтось здасть молоко від корови, яку лікують антибіотиками (це можна визначити спеціальними індикаторами), Роменський завод не прийме всю партію. Його доведеться везти на якесь не надто прискіпливе переробне підприємство і здавати дешево.
Дообладнання продовжується, нині староста села з господинею планують зробити козирок над крильцем.
З кожним днем більше людей несе молоко сюди.
С. НІКОНОВ
