Про цю мирну акцію було повідомлено заздалегідь. Тож 25 жовтня з 6-ї до 8-30 ранку в Сенчі й Вирішальному люди перекрили дорогу Лохвиця – Миргород. Вимога єдина – відремонтувати нарешті цей шлях обласного значення, хоча правильним, мабуть, буде вжити тут термін «напрямок». Бо місцями це нагадує полігон для випробування техніки й людей. Недарма ціле літо і осінь водії їздять, де можна, полями, уникаючи в такий спосіб чисельних вирв розтрощеного асфальту.Про цю мирну акцію було повідомлено заздалегідь. Тож 25 жовтня з 6-ї до 8-30 ранку в Сенчі й Вирішальному люди перекрили дорогу Лохвиця – Миргород. Вимога єдина – відремонтувати нарешті цей шлях обласного значення, хоча правильним, мабуть, буде вжити тут термін «напрямок». Бо місцями це нагадує полігон для випробування техніки й людей. Недарма ціле літо і осінь водії їздять, де можна, полями, уникаючи в такий спосіб чисельних вирв розтрощеного асфальту.Дорога Лохвиця – Миргород перебуває на балансі Агентства місцевих доріг Полтавської області. Але останнє постійно посилається на відсутність коштів, з також постійно ігнорує чисельні звернення керівництва Сенчанської громади щодо капітального ремонту даної дороги.Тому і рядових мешканців громади, і депутатів Сенчанської сільської ради, і саме її керівництво ця ситуація вже просто дістала. І люди вирішили протестувати. Може, хоч у такий спосіб їх почує влада і вже згадане Агентство місцевих доріг. Власне, про це говорили й самі учасники акції.
Наталія Сліпухова, голова Сенчанської сільської ради:
– Сьогодні люди вийшли на мирну акцію з приводу незадовільного стану дороги Лохвиця – Миргород. До такого кроку вони вдалися два роки тому, коли був масовий протест у Вирішальному. Після того була відремонтована окрема ділянка цього шляху відстанню 3,3 км у Вирішальному. Але зараз ситуація ще більш критична. Дорога розбита настільки, що ми відчуваємо себе наче відрізаними від Лохвиці, Миргорода й Лубен. Що там говорити, коли сьогодні люди пошкодили свій автомобіль, їдучи на цю акцію протесту.Звичайно, такий крок вимушений. Але що нам робити?
Керівник обласного Агентства місцевих доріг Олексій Басан обіцяв мені особисто, що буде здійснено ремонт хоча б окремих, але дуже аварійних ділянок. Зокрема, від Вирішального до Черкащан. Однак, і цього не зроблено.
Тому, якщо сьогоднішня разова акція не принесе ніякого результату, то громада вийде на акцію протесту, що набуде безстрокового характеру. Бо в агенстві обіцяли ремонт дороги минулого року, потім нинішнього, а це вже її немає і в планах на наступний рік.Взагалі, на діяльність цієї служби у нас багато нарікань. Зараз вони «доганяють» те, що мали зробити ще торік на дорозі від Вирішального до Комишні. А обіцяли вони і тротуари по селу, і під’їзди до дворів. Втім, мабуть, цього року вже нічого з цього переліку не буде зроблено.
Добре, що хоч зупинки облаштують, бо водії рейсових автобусів часто навіть не зупиняються у Вирішальному, через те, що немає ні відповідних дорожніх знаків, ні самої зупинки.
Віктор Ходатенко, житель с. Сенча:
– Це катастрофа, а не дорога. Я багато проїхав по Україні, але такого не бачив ніде. Тому громадськість села звернулася до депутатів Сенчанської громади з вимогою провести таку акцію, можна сказати, попереджувальну. У такий спосіб ми хочемо привернути увагу керівництва області і району до даної проблеми. Бо поки що, окрім обіцянок, немає більше нічого. Жодної ямки не закидано не те що асфальтом, навіть щебінкою.Ми до Лохвиці витрачаємо на 12 кілометрів стільки ж часу, як від Лохвиці до Пирятина, де 50 кілометрів, Хіба так можна?
Анатолій Рожко, житель с. Сенча:
– Дивіться, яка ситуація склалася зараз у Сенчі. Швидку допомогу ліквідували. Щоб доїхати їй із Миргорода, потрібно не менше півтори години. Що це за швидка допомога, коли потрібне екстрене медичне втручання? Та ж ситуація і стосовно поїздки до Лохвиці. Півгодини, як мінімум, потрібно їхати. А якщо в людини інфаркт чи інсульт? Довезуть її вчасно до лікарні?..
Андрій Балагура, депутат Сенчанської сільської ради:
– Чи трапилась із ким травма, чи апендицит, то по такій дорозі людину не довезеш. Тому жителів нашої громади, на території якої і я проживаю, просто допекло.Госпітальний центр тепер у Миргороді. А щоб туди добратися, потрібно мало не дві години. Дороги до Миргорода немає взагалі, є тільки напрямок... Важко навіть пригадати, коли востаннє тут проводили капітальні ремонтні роботи. Так, на окремих маленьких діляночках по кілька метрів щось робили, але це така крапля і, до того ж, недовговічна. Тому люди й зібралися на цю акцію протесту. Ми зверталися і до керівництва Миргородського району, і до Агентства місцевих доріг, але поки що наші звернення ігнорують. Про яку соціальну доступність у такому разі можна говорити?
Михайло Євтодій, громадський активіст:
– Нинішня протестна акція, сподіваюся, зрушить ситуацію з місця, бо під лежачий камінь вода не тече.Ця дорога капітально ремонтувалася ще при Радянському Союзі. Зараз вона не придатна для нормального руху. Не кажу вже про Сенчанський міст, якому теж років 50, а може й більше.Людей довели до межі, тому якщо ця акція не допоможе, буде друга, третя…У мене є знайомі водії, які свій новий транспорт ремонтують мало не щотижня – ходова не витримує.Хотілося б, щоб до подібних акцій долучилися і жителі Лохвиці, бо ця траса має обласне значення, і жителі як Лохвиці, так і інших населених пунктів, потрапляючи на цей «напрямок», так само потерпають, як і жителі Сенчанської громади.
Микола Заліський, колишній голова Сенчанської сільської ради:
– Скажу так про нинішню ситуацію. Хороший господар коли починає зводити будинок, то спершу будує, даруйте, туалет. Щоб люди мали необхідні зручності.Я був прихильником створення об’єднаних громад, але на практиці вийшло не так, як би цього хотілося.Бо перш за все, потрібно побудувати дороги, прокласти необхідні мережі, звести відповідну інфраструктуру.Сьогодні, якщо в людини, не дай Бог, трапиться інфаркт чи інсульт, то невідомо, чи й довезе її «швидка» живою до Миргородської лікарні. Таке, що хоч тягни за нею й катафалк.Складається враження, що центральна влада в особі Кабінету міністрів чи офісу Президента всю увагу приділяє містам-мільйонникам. А село це – як придаток, територія.Жаль, бо з настроями і волею сільських мешканців теж потрібно рахуватися. Бо яким боком влада повернеться до них, тим і вони до неї… і не всім же жити у містах чи виїздити за кордон. Так що чекаємо від нинішньої протестної акції позитивної відповіді від тих, хто має нарешті зробити все, щоб дорога Лохвиця – Миргород набула належного стану...
Ми залишили пікет протестувальників десь за півгодини до його завершення. Дорога на Лохвицю була вже звичним випробуванням і для водія, і для легковика.Втім, багато хто прямував у сторону Сенчі прямісінько полями, паралельно курсу дороги. Доки не задощило і не засипало снігом, то можна. А далі?
Зовсім кумедним виглядав знак на під’їзді до Лохвиці. Він попереджував, що в Млинах аварійний міст, навантаження на вісь лише 15 тонн. Хто власник цього знаку – невідомо. Може, забув, що міст у Млинах уже давно побудували і рух по ньому не обмежений? Словом, химери не тільки з дорогами, а ій з тими, хто має слідкувати за дорожніми знаками.
Як повідомив директор Агентства місцевих доріг Полтавської області Олексій Басан, на ремонт дороги з Миргорода до Лохвиці потрібно понад мільярд гривень. Нині таких грошей у агентства немає.
«За один рік реалізувати цей проєкт неможливо фізично, бо таких коштів нема в наявності. Але цей об’єкт стоїть у плані ремонтів на 2020–2024 роки. По самому Вирішальному, як я вже сказав, зараз закінчують проколи, проведення газопостачання і так далі по населеному пункту. Тому що капітальний ремонт – це і перенесення комунікацій, особливо по населеному пункту, – це дуже складні процедури погодження і з обленерго, і з «Полтавагазом», – каже Олексій Басан.
