У справжнє свято поезії вилилася презентація поетичної збірки «Сильна жінка» нашої землячки Наталії Захарової. Це її перша книга і, сподіваємося, не остання. Хоча, напевно, дебют завжди пам’ятається найбільше.
Більше того, цього суботнього вечора, 23 березня, на сцені Лохвицького міського будинку культури перед глядачами постала цілісна багатогранна творча Особистість. Оскільки Наталія є автором не лише віршів, а й автором та виконавцем своїх пісень. У її виконанні вони не раз зривали шквали оплесків глядачів, які завітали на мистецьке свято.І взагалі сама презентаційна атмосфера налаштовувала на високі, богемні відчуття, що зумовлюють цей жорстокий світ ставати чистішим, милосерднішим і водночас проникатися чужим болем як своїм.
Світ поезії Наталії Захарової розкрився новими барвами у виконанні інших дійових героїв того вечора.Та проникливість, той дотик до людських душ, коли поезію Захарової читали Валентина Кулик, Тамара Федоренко, працівники будинку культури, та Ольга Чернявська, артистка театру й кіно з Полтави, нікого не могли залишити байдужими.
Оповідь про збірку «Сильна жінка», її розділи повідомила глядачам місцева поетеса Ліна Яковенко.
А сам творчий вечір органічно доповнили виступи танцювальних колективів «Перлина» Лохвицького ЦДЮТ та «Радість» міського Будинку культури, нерозлучного дуету «Вишиванка», молодого таланту Sofi SOWA, ансамблю «Любисток», танцювальні номери племінниці пані Наталії Ярослави Литвиненко та начальника відділу культури, молоді та спорту Ярослава Кабаря.
Сама книга, як і власне її презентація, не відбулася б без підтримки проєкту «Дівич вечір», куратором якого є лохвичанка Людмила Заїка. Але, безумовно, центром тяжіння цього вечора була Наталія Захарова. І її поезія – ніжна, мрійлива, лірична, часто переплетена з болем і тим лихом, яке принесла у наше життя жахлива війна.
«Як я ненавиджу війну,Її я вголос проклинаю,Від сліз в душі уже тону,Та все ж я віри не втрачаю…» – пише Наталія Захарова у першій збірці «Сильна жінка». Вона теж, як і всі ми, мріє про мир над Україною і повернення коханого додому.
– А кожен, розгорнувши сторінки цієї книги, знайде в ній щось своє, близьке, співзвучне власним струнам душі, – говорить на завершення чудова ведуча вечора Валентина Кулик, запрошуючи під оплески залу на сцену Наталію Захарову.
«Я буду сильною!» – лунає акордом її авторська пісня.