Часи, коли про пожежників ходили анекдоти, сьогодні минули. По-перше, і час не той, а по-друге, кордони функціональних обов’язків працівників цієї колишньої пожежної служби значно ширші. Навіть у самій назві «служба з надзвичайних ситуацій» є щось усеохоплююче. Якщо додати до цього, що працівникам ДСНС нині доводиться працювати в умовах, коли наша країна потерпає від рашистської навали і що мужні рятівники не тільки ризикують своїм життям, а й часто віддають його, до кінця виконавши свій професійний обов’язок, то чітко усвідомлюєш, настільки відповідальний етап переживає ця державна структура.Непросто й на місцях, у тилових районах. Які виклики стоять перед рятувальниками? Про це ми дізналися, запитавши у начальника Лохвицької 9 Державної пожежно-рятувальної частини 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області Віктора Пєхтєрєва, майора служби цивільного захисту.

– Нині нас залучають на всі виклики, де можлива загроза життю людини, її майну та тваринам, – говорить Віктор Миколайович. – Власне, до цього звичного кола наших обов’язків додалися виклики, пов’язані з російською агресією. Тому, якщо надходить команда, ми відповідно реагуємо.Так як робили завжди. Приміром, кілька років тому вирувала масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. Тоді працівники нашої пожежно-рятувальної частини брали найактивнішу участь у її гасінні. А Роман Ільченко був нагороджений відомчою відзнакою.Або як нині, коли бійці Лохвицького підрозділу беруть участь у гасінні масштабної пожежі у лісах Новосанжарщини.

– Ось уже три місяці стоїть неймовірно суха погода, майже немає дощів (Коли ми розмовляли, то небо наче покепкувало – у Лохвиці випав невеличкий дощ, який швидко закінчився. – Прим. автора). Ситуація пожежонебезпечна. Часто доводиться виїздити на виклики?

– Все залежить від природних умов. Буває, стоїть спека +35, а виїздимо за викликом раз чи два. А буває й навпаки. На дворі не жарко, а вітер рвучкий, то тільки встигай реагувати на місця займання. І самі ми все й не охопимо, то залучаємо підрозділи місцевої пожежної охорони. У нас такі є в Яхниках, Токарях, Сенчі й Вирішальному. Вони, як правило, перші й прибувають на місце пожежі.Звісно, що відіграє роль і площа займання. Одна справа – коли горить на невеликій території, і зовсім інша, коли полум’я розповзлося у всі боки, що доводиться виїздити трьом розрахункам.

– А ще коли горить торф!

– Це наша місцева біда. У Сенчі ми нещодавно два дні гасили пожежу на торфищі. Були задіяні три пожежні автомашини з Лохвиці, з МПО Сенчі й Вирішального та 10 пожежників.
Або як оце в Хрулях горіли луки, сіножаті, людські городи. То крім наших рятувальників, були задіяні люди з місцевої пожежної охорони. Лише за десять із половиною годин удалося загасити всі вогнища займання. Загалом цієї літньої пори (а вже й вересень минає) по кілька викликів щодня стали для нас нормою.

– Певно, існує якась градація пожежної небезпеки?

– Так, є п’ять рангів. Від нижчого до найвищого. Якщо нам надходить сигнал, для прикладу припустимо, 2 рангу, то на місце пожежі, окрім нашої 9 частини, туди ж мчать такі ж державні підрозділи з Гадяча, Миргорода, Пирятина, Чорнух. Чим вищий ранг, тим масштабніше залучення техніки і людей.

– Вікторе Миколайовичу, чи забезпечена всім необхідним для ліквідації будь-якої нештатної ситуації Лохвицька частина?

– Можна сказати, що так – від верхолазного обладнання до гідрокостюмів для порятунку людей на воді.

– А під водою?

– Це єдине, чого у нас немає.

– Чому?

– Бо потрібен на це спеціальний допуск на пошуково-рятувальні роботи під водою.А так ми готові до будь-якого виклику. Машина заправлена з розрахунку до 600 кілометрів їзди. Весь інвентар, обладнання завжди у комплекті. Люди навчені діяти в будь-якій ситуації. 

– Скільки їх за штатним розписом?

– 21. Офіцери закінчили вищі навчальні заклади. Командири відділень, пожежники, рятувальники пройшли навчання у відповідності до займаної посади та специфіки роботи.Крім того, в частині ми постійно вдосконалюємо свої навики, відпрацьовуємо різні ситуації, відшліфовуємо службову підготовку, розробляємо тактичний і профілактичний напрямки. Це колись у старі часи говорили про пожежників, що вони або сплять, або в карти грають, – то такого нині немає.Колектив у нас молодий, дружній, морально-психологічно стійкий. Ми чудово розуміємо, в який непростий час нам доводиться сьогодні нести службу. Тому працюємо згуртовано.Ми завжди готові прийти на допомогу, в чому не раз пересвідчувалися мешканці колишнього Лохвицького району. Чи то пожежу гасити, чи домашнього котика зняти з дерева. Така вже у нас специфіка роботи – рятувати…

Фото з архіву пожежно-рятувальної частини