За результатами національного мультипредметного тесту 2025 року Заводський ліцей № 2 посів 20 місце серед 272 освітніх заклади Полтавської області. Це найкращий показник серед шкіл колишнього Лохвицького району. На 26-му місці – Лохвицька ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2.

Здобуток Заводського ліцею № 2, мабуть, не випадковий. Адже, як свідчить його візитівка, це освітній заклад із інтелектуально-емоційним простором, у якому працюють креативні педагоги на засадах етичності, інтелігентності та особистого фахового росту. А ще тут вбачають свою місію в тому, що ліцей є осередком творчості для вчителів, спокою для батьків і радості для дітей.Втім, щоб дізнатися більше про цей освітній заклад, який має давню славну історію, ми звернулися до директора Нелі Роман. Неля Станіславівна очолює заклад із 2021 року.

– То ж чим живе сьогодні Заводський ліцей № 2? Що стало запорукою високих результатів за підсумками національного мультипредметного тесту 2025 року?

– Тут є дві вагомі складові. Це – потенціал вчителів і потенціал учнів. У нас працюють дуже кваліфіковані вчителі. Тому й учні, відповідно, отримують високі знання. Цього року ми отримали певний результат. Як на мене, результат хороший. 

– На Ваш погляд, що є головним у роботі педагога?

– Головне – це зацікавити дитину навчатися, полюбити школу. Якщо цього немає, якщо вчитель не може знайти відповідний підхід до учня, то навряд чи в останнього буде висока освітня база.

– Національний мультипредметний тест ураховує бали з предметів. У ліцеїстів які були показники?

– НМТ це обов’язкові предмети – історія, математика і українська мова. Четвертий предмет учні обирають самі: хто українську літературу, хто англійську мову чи географію.Так ось, серед освітніх закладів громади ми кругом перші, а в області, наприклад, із історії зайняли друге місце, з української мови увійшли до першої десятки…

– Нелю Станіславівно, скільки учнів зараз навчається в ліцеї?

– 264. Якось протягом цих чотирьох років у нас кількість дітей майже стабільно однакова 264–266.

– З родин внутрішньо переміщених осіб є учні?

– Є, але їх небагато.

– А наповнюваність класів яка?

– Різна. Наприклад, у 5–6 класах навчається до тридцяти учнів. А у випускному одинадцятому класі налічується 22 учні. Скільки ж маємо і першокласників. Хоча минулого року їх було 28 і було утворено два класи. У решті маємо від 18 до 20 учнів у класі.

 – Яка кількість педагогів у закладі?

– 30, а загалом штат працюючих в ліцеї складає 55 осіб.

– У віковому розрізі як це виглядає?

– У нас нині так склалося, що є умовно одна група працюючих від 30 до 35 років, а інша – від 50  і старші. Найдосвідченішим працівником ліцею є на сьогодні заступник директора з навчально-виховної роботи Лідія Петрівна Голінченко. Загалом зауважу, що склад колективу доволі перспективний.

– Профільно, є вакансії педагогів?

– Ні, немає. У нас лише торік бракувало вчителя інформатики. Але було швидко прийнято на роботу відповідного спеціаліста.

– У ліцеї, до речі, вивчають новий предмет «Захист України»? 

– Так. Ми не є осередком цього предмету в громаді, але вивчення його є поглибленим. У нас є два вчителі – Анатолій Віталійович Савченко відповідає за військово-технічну підготовку, а Олена Федорівна Туник – за медико-санітарну. Є відповідна матеріальна база, на якій учні відпрацьовують відповідні навики. Щороку в День козацтва вони демонструють свою вправність у поводженні з тією ж зброєю.

– Війна, безперечно, накладає свій негативний відбиток на навчання. Часті повітряні тривоги змушують його переривати. Як ваш заклад виходить з цієї ситуації?

– У нас є тимчасове укриття, яке ми привели до належного стану. Ми там поприбирали, пофарбували, помалювали, щоб діти мали змогу повноцінно навчатися. Зі спиртозаводського Будинку культури нам подарували красиві червоні стільці. Так що всі молодші класи мають змогу тут окремо проводити навчання, власне як і 9 та 11 класи. Є одне приміщення резервне, яке за потреби використовує той чи інший клас.

– Нелю Станіславівно, безперечно, щоб діти отримали високі знання, ще й потрібно матеріально-технічне забезпечення освітнього закладу, створення комфортних умов як для персоналу, так і для учнів. Що зроблено у цьому плані?

– Нам дуже допомагає відділ освіти виконкому Заводської міської ради. Ми отримали сім мультимедійних дошок із проекторами. Ще дві очікуємо найближчим часом. В їдальні встановлено нове холодильне обладнання, сучасні, яскраві столи. Все це відповідає всім вимогам шкільного харчоблоку. Встановлено також троє енергозберігаючих дверей. Нарешті повністю відремонтовано покрівлю, де в цьому була потреба. Все це за кошти відділу освіти міської ради.А ще нам пропонують свою допомогу приватні підприємці, колишні учні нашого навчального закладу, від якої ми не відмовляємося. В ліцеї працює креативний оформлювач Світлана Лесик. Завдяки її майстерності кожен клас оформлений у різному стилі.

Ми любимо свій заклад. Наші технічні працівники всю його територію засадили червоними і жовтими хризантемами. Дуже гарно все це виглядає. Навіть місцеві жителі охоче приходять на подвір’я ліцею, щоб зробити яскраві світлини. Отак спільно прагнемо і надалі тримати високу марку Заводського ліцею № 2.