Символічно, що це трапилося 1 жовтня, коли країна відзначала День захисників і захисниць. Тож слідом за Алеями Пам’яті, які раніше урочисто відкриті у Корсунівці, Ісківцях і Вирішальному – тепер таке святе місце є і в центрі Сенчанської громади. Якщо у старостатах на банерах розміщували по кілька портретів Героїв-земляків, то у Сенчі кожен окремий банер розповідає про загиблого воїна-захисника
Їх 18.
Свищ Ігор Петрович, с. Корсунівка,
Курбацький Олександр Іванович, с. Сенча,
Краснопір Ярослав Вікторович, с. Вирішальне,
Козинець Віталій Володимирович, с. Вирішальне,
Коваленко Андрій Іванович, с. Вирішальне,
Желізняк Анатолій Анатолійович, с.Вирішальне,
Доленко Дмитро Олександрович, с. Вовківське,
Дзина Андрій Іванович, с. Лучка,
Демиденко Іван Валерійович, с. Сенча,
Верховський Назар Володимирович, с. Скоробагатьки,
Бугай Олег Іванович, с. Сенча,
Бандурко Валерій Анатолійович, с. Сенча,
Чуріков Валентин Миколайович, с. Вирішальне,
Яценко Сергій Олександрович, с. Лучка,
Хітайлов Максим Євгенійович, с. Вирішальне,
Фуголь Павло Сергійович, с. Вирішальне,
Сімперович Микола Іванович, с. Ісківці,
Сердюк Юрій Станіславович, с. Вирішальне.
Вони були молодими, сповненими сил і життєвих планів, але загинули на полі битви проти очманілого російського ворога, який приніс на нашу землю війну ще у 2014 році. Учасники меморіального заходу, що відбувся у центрі Сенчі, вшанували їх імена хвилиною мовчання.Перед його початком біля банерів юрмилися рідні загиблих воїнів. Вони принесли живі квіти. Але поглядами зі сльозами на очах рідні загиблих були думками разом зі своїми синами, чоловіками, братами, племінниками… Чи загояться в серцях болючі рана втрати? Як на мене – мабуть, ніколи.
На початку меморіального заходу солдат ЗСУ Сергій Масло підняв державний прапор. Це було зроблено не тільки на знак відкриття Алеї Пам’яті, а й на знак ушанування подвигу земляків.
– Вони, не вагаючись, узяли до рук зброю й героїчно, до останньої миті життя, нищили ворога! – зазначила у своєму виступі голова Сенчанської територіальної громади Наталія Сліпухова.
– Портрети 18 жителів громади, працьовитих, розумних, чесних і справедливих, справжніх героїв і справжніх патріотів розташовані на Алеї Пам’яті. Ми повинні завжди пам’ятати про їхній подвиг, який вони здійснили заради кожного з нас, заради вільної й незалежної України!
Настоятель Свято-Воскресенської православної церкви України отець Василь здійснив обряд освячення пам’ятних банерів.
Щирим і хвилюючим був виступ матері загиблого Олександра Курбацького Надії Курбацької, який вона перемежовувала віршованими рядками. Журливо розносяться по площі мелодії скрипки у виконанні Олени Іщенко.Так само щемливо і хвилююче до сліз полинула над майданом пісня «Реквієм» у виконанні Олени Шиш, однієї з ведучих меморіального заходу. Разом з ще однією ведучою Оксаною Масло вони нагадають присутнім: «Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі, цвіт української нації, безстрашні, мужні наші герої, які віддали свої життя за свободу рідної землі. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали… І ця Алея Пам’яті – символ жертви, яку вони принесли…»
А ще нагадування усім тим, хто говорить, «що це не на часі». Якраз навпаки, бо до війни багато хто вже звик, як до якогось серіалу, забуваючи, що саме завдяки нашим титанам ми тут живемо, працюємо, навчаємося, навіть вибудовуємо плани на майбутнє…Тим часом по нашій землі топчеться хижий, лютий ворог. І в борні з ним гинуть, на жаль, справді наші найкращі соколи. Коли відкривали Алею, витала думка, дай Боже, щоб цей сумний мартиролог обмежився лише цими жертвами. Не судилося. 3 жовтня у Сенчанській громаді прощалися із ще одним Героєм, Ванею Кузубом…
