.Цьогоріч на Водохреща погода була зовсім не притаманна як для цього третього різдвяно-новорічного свята, що завершує цикл святкових «празників». Пригадайте хоча б морозяний сніжний січень, до того ж мирний, минулого року.Нинішнє 19 січня було хоч і відносно тепле, «з плюсом», але вітряне. Можна сказати, було не дуже комфортним для любителів йорданської купелі. Але охочі все ж то поодинці, то невеликими групками підтягувалися до традиційного місця купання у річці Лохвиця, що вже кілька років дислокується біля пішохідного мосту, через який люди прямують до Соснового парку.
Тільки цього року обійшлося без традиційного обрамлення купелі у вигляді хреста та польової каші з гарячим чаєм. Не до цього зараз, коли наш народ боронить свою землю від рашистських окупантів. Окрім усього, відлига зробила лід місцями не дуже надійним.
На Сулі взагалі багато охочих любителів зануритися у річку відмовилися від такого задуму, бо лід рушився. Тому перебралися з Млинів сюди, у Лохвицю.Подаю ці дрібні факти так, для хронології, історії.
А щодо традиційної йорданської купелі, то в Лохвиці цього року на Водохреща домінувала чоловіча половина – як старшого віку, так і зовсім юного.Наприклад, лохвичанин Віталій, який уже не вперше ось у такий спосіб відзначає Водохреща, цього року занурився у води річки разом із сином восьмирічним Максимом. Хоча для Макса це не було дебютом. Перша спроба була торік.
Заводчанин Олег теж скупався разом зі своїм дев’ятирічним сином Святославом.
Олександр Чумак із Гамаліївки на йорданську купіль прибув зі своєю родиною. Він, як і більшість, хто 19 січня омився водами річки Лохвиця, вже має досвід цього зимового ритуалу.
Про це, зокрема, розповідає і переселенець із Лисичанська Віктор. Для нього це вже, можна сказати, традиційний ритуал.
– Тільки я люблю, щоб сніг був і мороз. Тоді зовсім інші відчуття, ніж сьогодні, коли вогко і вітряно. Бо тоді надворі холодно, а ти заходиш у воду і наче зігріваєшся, – ділиться він враженнями і відчуттями такої купівлі.
Як для мене, то всі вони – відчайдухи. Зайшли у воду, пірнули з головою, перехрестилися…
І так тричі! Дехто ще й неквапливо потім зодягається або роблять фото на пам’ять, як це, приміром, компанія юнаків.
Скільки людей занурилися цього дня в йорданські води, мені достеменно невідомо. Але традиції дотрималося, напевно, багато.А наступного дня, 20 січня, січнева погода взагалі здивувала. Було побито температурний рекорд на Полтавщині. Опівдні стовпчик термометра стрімко стрибнув до плюс 12.Оце вам і «хрещенські морози», якими восени лякали декотрі синоптики!
