1967-й… Необов`язково потрібно було мати іменну Зірку на Алеї Слави в Голлівуді, аби тебе охоплювало відчуття, ніби ти оскароносна актриса. Оскара цілком міг замінити диплом педагога. Досить екранізувати в своїй уяві таку картину: вчорашня студентка педінституту, а сьогодні – пані вчителька, отримавши направлення, приїздить у провінційне містечко чи село. Резонансна подія! Коли вона проходить повз, голови зустрічних повертаються в заданому юною вчителькою напрямку. Вона викликає неабиякий інтерес: хто така, звідки, надовго?.. А її інтелігентна лінія поведінки, манера елегантно одягатися, висока зачіска – бабетта – в стилі Бріжіт Бардо, оточення сприймає як зверхність, холодність і відчуженість від суєтного світу… І першими, хто розгледить добре і любляче серце освітянської «кінодіви», стануть її учні…
50 років тому, напевно, щось подібне переживала вчителька англійської мови Лідія Максимівна (СКОК) КОВАЛЬ, коли прибула до Лохвиці на роботу…

«Приходь, викрадай і одружуйся!» – лозунг древнього єврейського свята Ту бе-Ав або Дня Кохання (7 серпня). Вдягнувши біле вбрання, хлопці й дівчата влаштовували гуляння, під час яких намагалися знайти собі пару…
Кохання… З чим тільки його не порівнюють і як лише не називають! Це і храм двох сердець, і «Будинок людського щастя, в якому дружба зводить стіни, а кохання утворює купол», – за висловом Козьми Пруткова, це і клітка, як зауважує головна героїня фільму «Сніданок у Тіффані» міс Холлі Голайтлі (Одрі Хепберн):
– Люди не бувають чиїмись. Я нікому не дозволю посадити себе в клітку!
На що її хлопець Пол Варжак (Джордж Пеппард) відповідає:
– Знаєш, що з тобою не так? Ти – боягузка. І більш нічого. Ти боїшся підняти голову і сказати: «Життя є життя»… Люди закохуються, люди хочуть належати один одному тому, бо це – єдиний шанс стати щасливими. Ти називаєш себе вільною, дикою. І ти так боїшся, що хтось посадить тебе в клітку. Мала, ти вже в клітці. Ти сама її створила… Вона завжди буде з тобою, тому що, куди б ти не втікала – ти все одно прибіжиш до себе самої...
Але, врешті-решт, кожен сам вирішує, чим для нього є це розкішне почуття…

«Кращі лікарі на світі – ветеринари, адже вони не можуть запитати пацієнта: «Що Вас турбує?». Самі повинні знати» (У. Роджерс). Якраз із такими людьми «Зоря» спілкувалася напередодні їхнього професійного свята!

«Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал. І в найближчий рік видавати дзеркала, дзеркала і нічого, крім дзеркал, щоб людство могло гарненько розглянути в них себе», – Рей Бредбері, американський письменник-фантаст. А допомагають набратися сміливості підійти до дзеркала всередині нас, яке ми намагаємося ретельно вуалювати повсякденними справами, побутом, вдаваною холодністю чи такою ж байдужістю, і побачити власну справжність у ньому знавці людських душ – психологи. «Зоря» теж наважилася на такий крок разом із лікарем-психологом Лохвицької районної центральної лікарні Олександром Бережним:

Кожного, хто переступить поріг кафе «Batterfly», яке відкрилося 19 січня цьогоріч, зустрічає фея-талісман, яка несе варту на полиці з книгами. Зазирнувши в її чарівні очі, відвідувач поринає в атмосферу домашнього затишку, відчуває внутрішню гармонію і ґречність самої власниці закладу Євгенії Горбулі.

Сподіваємося, що більшість із цих дітлахів, які вже радісно вигукували, що обов`язково стануть агрономами і зоотехніками, в майбутньому дійсно оберуть котрусь із цих професій і ймовірно стануть нашими співробітниками.

«Паша – молодець!», «Паша, давай!», «Браво!», «Ще!» – скандували представниці прекрасної статі на концерті народного артиста України Павла Зіброва, який відбувся у Лохвицькому РБК 18 квітня, за підтримки народного депутата України Руслана Богдана (партія «Батьківщина»). Навіть бабусі, виходячи після музичного свята з БК, хвалилися одна одній: «Ой, якої хорошої енергетики я набралася!», «А який він красивий мужчина! Підтягнутий!», – підтакувала інша…

 І як би дотепники з цього приводу не вправлялися, в усі часи саме «світлі жіночі голови» ставали об`єктом особливої уваги чоловіків.

Ніч – дивовижна пора. Але ще неймовірнішою стає тоді, коли на лоні неба  вона народжує місяця. Блукаючи в пітьмі, місячні промені викривають всілякі її таємниці…

– Це – міжнародний фестиваль, започаткований в Європі (в Литві). Докотився він до України 4 роки тому, а Лохвиця долучилася цьогоріч вперше. Мета "Дня Вуличної Музики" – наблизити публіку до музикантів, а музикантів до публіки, щоб вони стали один до одного на відстані протягнутої руки. А ще – дати можливість показати себе музичним талантам і продемонструвати жителям Лохвиччини музику з інших міст.  Хочу зауважити, що цей захід пропагує здоровий спосіб життя – без спиртних напоїв та тютюну. Велика дяка ініціатору та співорганізатору Людмилі Квас, міському голові Віктору Радьку, художньому керівнику РБК Валентині Кулик, адже міська рада і районний відділ культури теж виступили співорганізаторами вуличного фестивалю. Спільними зусиллями нам вдалося справитися з колосальним об`ємом роботи і показати свято такого формату, якого в Лохвиці ще не бачили! – прокоментував співорганізатор фестивалю і фронтмен гурту «Діодний Міст» Роман Ляшко.