Ліна Яковенко

Ліна Яковенко

Dolor donec sagittis sapien. Ante aptent feugiat adipisicing. Duis interdum sed arcu et nullam eu accumsan nam gravida vulputate sed. Dolor urna integer consectetuer. Quam duis ligula viverra. Vitae turpis elementum donec

Нова ініціатива у Сенчанській територіальній громаді – вирощування лікарських рослин для додаткових коштів…

Поточні ремонти доріг у Сенчі, Вирішальному, Корсунівці,  Жданах…

Доля Яблунівського СБК… 

Вагома підтримка медичним закладам: новий УЗД-апарат для безкоштовного обстеження жителів громади…

Будівництво стадіону… Розробка туристичного маршруту… Реконструкція бою в Шумейковому… 

Про це та інші важливі напрацювання розповіла голова Сенчанської територіальної громади Наталія СЛІПУХОВА.

День Валентина – ще один привід замислитися про таке глибоке і багатогранне почуття, як кохання! У нашій бесіді – герої діляться власним досвідом та баченням через призму своєї сфери діяльності. Тож, дорогі читачі, тут ви знайдете цікаві життєві історії і корисні лайфхаки!

23 січня Указом Президента України №24/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України» тренерові-викладачу Лохвицької комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, президенту клубу із кіокушинкай карате імені Олександра Кріптова, Заслуженому тренеру України, тренеру дорослої збірної України по карате Володимиру ПРЯДЦІ присвоєно почесне звання Заслуженого працівника фізичної культури і спорту України!

21 грудня творча група Зразкового аматорського хореографічного колективу «Вернісаж» Лохвицької дитячої музичної школи імені Ісаака Дунаєвського здобула Гран-прі у дистанційному Міжнародному фестивалі-конкурсі «Святковий передзвін», який відбувся в Харкові!

Як  лише однією постановкою юні танцюристи змогли передати загальний настрій всієї країни і як загартовувати їх на перемогу під час карантину – у нашому інтерв’ю із викладачкою хореографії Лохвицького музичного закладу Ольгою ЙОВЖІЙ

«… – Сану не зречуся, церкви не залишу, – відповів спокійно, але твердо отець Іоанн.

– Тоді забирайтеся подалі від моїх очей, – сердито кинув чиновник.

З неабиякими труднощами вдалося одержати дозвіл на перереєстрацію парафії і відкриття молитовного будинку на далекій околиці Лохвиці – Ґудзюрині…», – цитати зі статті Георгія Шибанова «Подвижництво пастиря», 1999.

Про те, як самовіддано виконував свою місію благочинний Лохвицького і Чорнухинського районів, митрофорний протоієрей Іоанн ТЕРКУН – у наступних номерах «Зорі». А в даній статті дізнаємося, яким же був Дім молитви на окраїні Лохвиці? До вашої уваги спогади архімандрита КРЕМЕНЧУЦЬКОГО АВАКУМА, надані лохвичанином Анатолієм КРИВОШЕЄМ.

Грудневе повітря пахне магією і дивами! А ще у багатьох виникає спокуса зазирнути у майбутнє.

Колись давно одна лохвичанка, утворивши дзеркальний коридор, намагалася у потойбічних закапелках розгледіти обличчя судженого. За що отримала ляпаса – чи то від нього, чи від Долі…Грудневе повітря пахне магією і дивами! А ще у багатьох виникає спокуса зазирнути у майбутнє. Колись давно одна лохвичанка, утворивши дзеркальний коридор, намагалася у потойбічних закапелках розгледіти обличчя судженого. За що отримала ляпаса – чи то від нього, чи від Долі…В студентські роки моя сусідка по кімнаті Марина наважилася вийти опівночі на Андрія з гуртожитку і запитала у першого зустрічного, як його звати (за повір’ям, таке ім’я матиме й майбутній чоловік). Провісником Долі виявився турок із сусіднього гуртожитку. Він теж, мабуть, вийшов «погадать», бо запитав: «Как тя завут, машя?». І не дожидаючись відповіді, іноземець схватив першокурсницю в гарячі обійми, з яких їй допоміг вирватися чи то святий Андрій, чи невимовний переляк…

Зустрічаючи святковий грудень, ми з лохвичанками назгадували цілий міх народної мудрості, звичаїв і ворожінь, адже 4 грудня Мати-Земля засинала, щоб набратися сил до Благовіщення, а натомість навідувався час розгадування майбутнього! Виявляється, у прикметах криється неабияка сила! Наприклад, моя колега Таня Бартош розповідає: «Бабуся, вийшовши на город і не побачивши на небі жодної хмарини, розвертається і йде у двір зі словами: «Сьогодні картоплю саджати не будемо – для гарного врожаю треба, щоб хмари були!»

Понеділок, 16 листопада 2020 00:00

У САДУ СПОГАДІВ І МРІЙ СВІТЛАНИ ВЕДМІДЬ

 

Кожен із нас – це захоплююча книга зі своїм неповторним сюжетом, головними героями, які супроводжують по життю. Хтось, як наставники, інколи й несвідомі, які впливають на хід розгортання подій у нашому бутті. З іншими перетинаємося, щоб стати прикладом для них. Із третіми – щоб повірити у власні сили та мрії…Кожен із нас – це захоплююча книга зі своїм неповторним сюжетом, головними героями, які супроводжують по життю. Хтось, як наставники, інколи й несвідомі, які впливають на хід розгортання подій у нашому бутті. З іншими перетинаємося, щоб стати прикладом для них. Із третіми – щоб повірити у власні сили та мрії…Героїня інтерв’ю – Світлана Петрівна ВЕДМІДЬ – надзвичайно мудра і талановита особистість, яка у свої 85 не пориває дружбу із молодістю, ентузіазмом і творчістю!Наша бесіда з нагоди ювілею Світлани Петрівни – наче мандрівка у часі, яка огортає затишком теплих спогадів-історій героїні…

На людину повсюди чатують спокуси. Серед них і їжа. Вона смачними ароматами забирається до нашого носа, зваблює наші смакові рецептори, щоб, з рештою, ми забули лік калоріям, які підступно, без дозволу, надають нашому тілу пишні форми…
А от дієтолог-нутриціолог Ірина БІЛИК із Заводського переконує, що їжі не варто полохатися, просто треба відмовитися від магазинного харчового сміття і вести щоденник здорового меню!

Що впливає на внутрішній світ людини, про силу афірмацій, екстрасенсорні здібності знахарок, які років 200 тому були своєрідними психіатрами у селах, про субдепресивний стан та як треба виховувати дітей, а також з нагоди ювілею ми поспілкувалися із лікарем-психіатром Лохвицької ЦРЛ
Валерієм ЛОПУШАНСЬКИМ.

П'ятниця, 03 липня 2020 00:00

«Я ПЕРЕЧИТУЮ ВСЕ В «ЗОРІ»!»

Років у 12 я мріяла стати головним редактором такого журналу, який би цікавим був для всіх – жінок, чоловіків, дітей… Але для того, щоб видання трималося на гребені хвилі, треба відчувати настрої публіки.
Отож з нагоди Дня журналіста України, який спільнота відзначила минулої суботи, ми поспілкувалися з читачами, обмінялися думками – які ж теми найбільш цікаві, хвилюючі для них…
Також приємно відмітити, що аудиторія «Зорі» виходить за межі Лохвиччини – тепер є й ті, які чекають газету і в Чорнухинському районі, як наприклад, жителька села Пізники Тетяна ЛІТВІНЕНКО, яка, перебуваючи на заслуженому відпочинку, уподобала лохвицьку «Зорю»: «Я люблю вашу газету за насиченість інформацією! А не лише, що робить влада і хто вмер. Найбільше подобається читати привітання, подяки, людські історії. Оголошення переглядаю, от недавно дивилася, де бичків приймають…»

Сторінка 1 із 10