Трапилася вона в одному з найвіддаленіших від Лохвиці сіл Лохвиччини. Тут уже більше 100 років у центрі села стоїть будівля земської школи, зведена за типовим проєктом Опанаса Сластіона. Можливо, її чекала б така ж сумна доля, яка спіткала багатьох таких споруд як на Полтавщині, так і в інших областях, коли залишені без догляду стіни руйнуються й занепадають.

Волонтерство, поза сумнівом, стало феноменом російсько-української війни. Скільки людей активно включилися з перших днів допомагати українській армії й не втомлюються це робити й по сьогодні! Скільки життів Захисників урятовано саме завдяки волонтерам, які вчасно привезли маскувальні сітки, дрони, сучасну зброю і військове обладнання, а то й просто додали наснаги воїну бити ворога, коли в посилочці з домашніми смаколиками він знаходить простенький дитячий малюночок зі словами: «Повертайся живий, повертайся з Перемогою!»

10 серпня у Сенчі завершився футбольний турнір. Його не втиснеш у рамки буденних, звичних футбольних баталій. Бо це був турнір Пам’яті. Пам’яті про добру, багатогранну Особистість, справжнього Героя, який у 31 рік поклав своє життя за свободу рідної країни, захищаючи її від рашистської навали. Мова про сенчанина Івана Кузуба,  якого частіше називали просто Ванею.

Після реформування медичної галузі, для того щоб обстежитися в лікарні чи потрапити на прийом до потрібного вам лікаря та врешті просто здати звичайні аналізи – вам ніяк не обійтися без обов’язкової процедури. Адже ви маєте взяти обов’язково електронне направлення від свого сімейного лікаря. Тобто вам не оминути первинну ланку медицини.

Коли постало питання майбутнього Лохвицької міської лікарні, насамперед у плані забезпечення закладу молодими фахівцями та придбання для них житла, то керівництво ТОВ «Харківецьке» без вагань підтримало наміри міської влади про утворення благодійного фонду, коштами якого можна вирішувати саме житлові питання для лікарів. На рахунок фонду товариством  було перераховано півтора мільйони гривень.

У Яблунівці і Скоробагатьках, що входять до Ісковецького старостату, проживають дві жінки. Вони – звичайні сільські трудівниці, але унікальні своєю любов’ю до української вишивки. Ці берегині вже ціле покоління несуть надбання, колорит нашого національного етносу, вкраплений нитками у національні орнаменти їхніх виробів.

І відразу напрошується ще одне запитання: «Невже це так важко зробити, адже йдеться про життя і здоров’я людей?» Однак, не все так просто з цією історією.

Погарщина – одне з найвіддаленіших сіл Лохвицької громади. Межує з гадяцькими землями. Щоб доїхати до цього населеного пункту з Лохвиці, треба добре постаратися. Адже чого варта лише траса Лохвиця – Гадяч! Хоча торік завдяки допомозі ПАТ «Укрнафта» вдалося трохи підремонтувати центральні вулиці села і під’їзд до нього.