Про її «Лавандовий дворик» «Зоря» писала років зо два тому, коли його обриси тільки вимальовувалися на обійсті Олени Фур’євої. І це був її перший рік втілення власної мрії у рукотворну фантазію лавандового розмаїття. Тепер у неї є неоціненний досвід, власний блог в «Інстаграмі» і своя оаза у Гирявих Їсківцях, де вона мешкає з родиною.

Підрив рашистами дамби  Каховської ГЕС наробив багато біди жителям Херсонщини. «Асвабадітєлі» з півночі «асвабадили» місцевих мешканців від нормального життя. Нині їм на допомогу прийшло 13 областей України, в тім числі й Полтавщина, бригади яких допомагають херсончанам долати наслідки затоплення.

27 липня зала Лохвицького міського будинку культури зібрала новий аншлаг. Не було жодного вільного місця, чого завсігдатаї нашого осередку культури не спостерігали вже давно. Багато хто пожалкував, що не придбав квитка заздалегідь. А отже і втратив можливість насолодитися акторською майстерністю виконавців Київського українського сучасного театру. Де, звісно, родзинкою того вечора була гра народної артистки України Ольги Сумської. Її роль Секлети зі знаменитого твору Михайла Старицького «За двома зайцями» вирізнялася від класичного сприйняття осучасненою, не зашореною якимись постановочними рамками грою.

У травні цього року на сторінках «Зорі» ми розповідали про історію будинка з башточками, в якому нині розмістилася Лохвицька міська публічна бібліотека імені Григорія Сковороди. А сьогодні хотілося б пригадати історію людей, які все життя віддали бібліотечній справі, пропагуючи із покоління в покоління любов до книги. Власне, і в самому літописі «Зорі» немало розповідей про цей заклад, де переплелися цілі пласти книжкових епох, журналів і газет, притаманних подиху того чи іншого часу.

Хоча шлях від ідеї до її втілення в конкретну будову був доволі непростим. І як знати, якби не настирливість окремих людей, то такого сучасного торгового закладу в древній Лохвиці могло б і не бути. Втім, усі перипетії вже позаду і «Маркет ОПТ» 22 червня 2023 року розкрив свої обійми для сотень і тисяч покупців.

– Сьогодні я для себе усвідомила, що вперше нікуди не спішу, – ділиться своїми відчуттями Альбіна Олександрівна Герасименко. – І що з мене впав тягар відповідальності, що я маю щось десь встигнути, когось не підвести, комусь порадити…

Ми щодня проходимо повз нього. Звичайно, ні на мить не замислюючись, що перед нами будівля у прямому сенсі історична. За 116 (!) років тут відбулося стільки подій! Можна тільки уявити, скільки епох пережили металеві сходи з поручнями, що до сьогодні зберегли свою автентичність. І які прикрашають герби знаних людей Лохвиччини, які жили і творили більше століття тому.

Сучасна медицина розвивається настільки швидкими темпами, що те, що вчора здавалося недосяжним, нездійсненним, сьогодні вже стало звичним, апробованим до викликів дня. Можна пригадати гарячі дискусії в українському соціумі щодо трансплантації органів. Ці дискусії велися на фоні того, що сотні, якщо не тисячі українців очікували свого порятунку в закордонних клініках у надії на пересадку донорського органу. Врешті Верховною Радою був прийнятий закон, що узаконив трансплантацію органів. Після чого такі операції стали проводити і в Україні.Сучасна медицина розвивається настільки швидкими темпами, що те, що вчора здавалося недосяжним, нездійсненним, сьогодні вже стало звичним, апробованим до викликів дня. Можна пригадати гарячі дискусії в українському соціумі щодо трансплантації органів. Ці дискусії велися на фоні того, що сотні, якщо не тисячі українців очікували свого порятунку в закордонних клініках у надії на пересадку донорського органу. Врешті Верховною Радою був прийнятий закон, що узаконив трансплантацію органів. Після чого такі операції стали проводити і в Україні.Загалом за прогнозами міжнародних експертів до 2040 року більш ніж 60 відсотків оперативних втручань, що виконуються при лікуванні різних патологічних станів та захворювань, будуть пов’язані з трансплантацією органів, тканин та клітин.Разом із тим, трансплантологія широкого поширення в Україні ще не набула. Особливо це стосується глибинки. Навіть у нашій Лохвицькій лікарні не раз бували випадки, коли мозок людини вже відмер, і якби була згода рідних, то оперативно вилучені здорові органи комусь би врятували життя. Але…От щоб розібратися в цих «але», ми зустрілися нещодавно з директоркою з розвитку Першого медичного об’єднання Львова Іриною Заславець. Наша землячка, зокрема, відома своїм високопрофесійними репортажами на каналі СТБ щодо трансплантологічних операцій, які проводить відомий хірург Борис Тодуров. Власне, вона в цій царині – дока. Тому спілкуватися з нею і цікаво, і повчально, і пізнавально.