Минулого тижня у Токарях провели в останню путь Героя сучасності, відданого захисника Батьківщини Володимира Тищенка.
Навіть у страшному сні не міг ще місяць тому уявити, що доведеться, як журналісту, описувати стільки трагічних подій на моїй любій серцю Лохвиччині. А все через те, що у наш мирний дім увірвалися рашистські окупанти. Не «наївшись» у 2014-му Криму і частини Донбасу, кремлівський боягузливий карлик, що десь переховується у бункері чи то за Уралом, чи в Забайкаллі, вирішив у своїх «царських» мареннях захопити і всю Україну.
Бодаквяни проводжали в останню путь Героя, свого земляка, низько схиливши голови і стоячи на колінах. Це був прояв найвищої людської Поваги до воїна-захисника, який віддав своє життя, захищаючи свою Батьківщину від російського агресора. Віроломна війна, розпочата кремлівською клікою на чолі з путіним, забрала життя ще одного українця. Українця, який у цивільному бутті займався благородними, мирними справами. Але, коли над Україною нависала небезпека, коли рашистська росія сунула на наші землі, він брав до рук зброю і ставав на захист рідної Батьківщини.
– Мій синочку! Моя кровинко! Материнський плач розривав всю округу, сповіщаючи про горе. Велике горе. У Васильках на селянському обійсті прощалися із загиблим Захисником України Юрієм Лисенком. Він загинув 2 березня в зоні Операції об’єднаних сил біля Лисичанська. Поліг смертю хоробрих, захищаючи українську землю від рашистської навали російських окупантів.
Такого бойового, патріотичного духу Україна ще не знала ніколи! І нас російсько-путінському фашизму не здолати ніколи! Як влучно висловився мій земляк – лохвичанин: «Він може тимчасово окупувати якусь територію, але він ніколи не окупує нашу душу і розум».
Путлер віроломно пішов у наступ на всю Україну. І отримує по зубах на всіх фронтах. В умовах воєнного стану живе і Лохвицька громада. Створено оперативний штаб. Організовано загін територіальної оборони. Працюють волонтери. Виконують свою роботу комунальні та соціальні служби.
Перед лицем великої біди, коли російська орда хоче повномасштабного вторгнення в суверенну, самостійну Україну – як ніколи потрібне єднання і згуртованість нашого народу. А ще уміння боронити свою землю, вміти надати першу медичну допомогу, чітко знати свій маневр – як діяти, що робити і що потрібно першочергово в умовах війни.
Чудернацький заголовок, як калька від назви колись відомого радянського фільму, прийшов на думку, коли сів обмірковувати ситуацію, що склалася в Лохвицькій міській раді після двох останніх її сесійних засідань.
«Христос хрещається!» – «В річці Йордан!» Так 19 січня на Хрещення Господнє або, як в народі говорять, Водохреще, завершився цикл новорічно-різдвяних свят.
Дорога до Старого Хутора була пустинною. Типовий краєвид, як для цієї зимової пори – скошені поля після кукурудзи, хоча й траплялися ще площі, де ця цариця полів чекала свого обмолоту. Зеленіли клапті озимини, чорніли валки зябу.
У Полтаві нагородили переможців щорічного творчого конкурсу «Журналіст року 2021». За словами директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Вікторії Пилипенко, переможців виз...
Лохвицька районна газета «Зоря» – одна з найстаріших районок у Полтавській області: їй виповнилося 109 років! Вперше видання вийшло в світ 2 січня 1912 року під логотипом «Вісник Лохвицького земства», пізніше змінило назву на «Л...
