Цікава штука – життя. Тільки швидкоплинна. Роки летять, наче трійка вороних на широкому шляху, обабіч якого залишаються лише події…

Востаннє Микола Бондар давав широке інтерв’ю «Зорі» років із п’ять тому. Багато що відбулося і змінилося за цей час. Тим цікавіше було почути його судження не лише про цей п’ятирічний його життєвий проміжок, а й загалом про те, що переживаємо ми всі зараз разом. Тим більше, що й привід поговорити підвернувся доречний – Миколі Митрофановичу  у день Благовіщення, виповнилося 55 років. З чим його ми і вітаємо.

Ми з ним розмовляємо у просторому кабінеті, стіни якого зберегли епоху 90-х років, коли тодішній колгосп імені Ілліча очолював справжній господар, непересічна Особистість Григорій Іванович Андрусенко. Саме завдяки йому Токарі набули тої упорядкованості в забудові, що збереглася і понині в центрі села.Меморіальна дошка Г. І. Андрусенку є на приміщенні контори СВК «Токарі». А сам Микола Бондар завжди з вдячністю згадує свого наставника. І, між іншим, не соромиться від того, що сидить за тим столом, за яким, свого часу, сидів і Григорій Іванович.

– А навіщо щось змінювати, коли меблі такі всі добротні, прослужать ще сотню літ. Просто викинути гроші, бо так сьогодні модно – я не хочу. Хай краще вони послужать у наших спільних, господарських справах.

Власне, і сама розмова з ювіляром теж точилася здебільшого про справи загальні, аніж його особисті.Розпочали, приміром, з господарських. Зокрема, як функціонує СВК «Токарі», яких пріоритетів дотримується у своїй діяльності?

Саме так, ледь не за «Гамлетом», розвиваються останнім часом події навколо Лохвицької (тепер уже міської) лікарні. Минулого тижня відбулася низка засідань різного рівня, на яких ішлося про фінансування головного медичного закладу Лохвиччини. Подекуди їх хід нагадував битву за мільйони, а чаша терезів, як маятник, коливалася то в одну, то в іншу сторону.

Пандемія, COVID-19, карантин, локдаун, вакцинація – ці слова, мабуть, стали найбільш уживаними у нашому повсякденному лексиконі.

Зокрема зараз точиться багато розмов щодо щеплення індійською вакциною CoviShiеld, яку першою доставили до України.Як вона діє? Які відчуття і симптоми переживають ті, кому здійснили перше щеплення? Як проходить вакцинація на Лохвиччині? З цими запитаннями я звернувся до головного лікаря Лохвицької міської лікарні Віктора Бурлея. Минулого четверга він першим прийняв дозу вакцини від коронавірусу.

День Валентина – ще один привід замислитися про таке глибоке і багатогранне почуття, як кохання! У нашій бесіді – герої діляться власним досвідом та баченням через призму своєї сфери діяльності. Тож, дорогі читачі, тут ви знайдете цікаві життєві історії і корисні лайфхаки!

Лохвичани вкотре привернули нашу увагу до теми зрізаного гілля. Одним його позалишали на городах і у дворах електрики. Другі засмічують узбіччя, луки та інші території зрізаними в себе гілками. Треті не можуть зрозуміти, чому гілки з-під дворів центральних лохвицьких вулиць забирає служба благоустрою, а на інших вулицях – ні. Ми вислухали скарги та претензії громадян і взяли коментарі у представників служби благоустрою та Лохвицької філії «Полтаваобленерго» (подекуди в статті використовуватимемо архаїчно-просторічну назву «РЕС»). Сподіваємося, зібрана інформація стане в пригоді всім, хто навесні обрізатиме дерева і прибиратиме двори.Лохвичани вкотре привернули нашу увагу до теми зрізаного гілля. Одним його позалишали на городах і у дворах електрики. Другі засмічують узбіччя, луки та інші території зрізаними в себе гілками. Треті не можуть зрозуміти, чому гілки з-під дворів центральних лохвицьких вулиць забирає служба благоустрою, а на інших вулицях – ні. Ми вислухали скарги та претензії громадян і взяли коментарі у представників служби благоустрою та Лохвицької філії «Полтаваобленерго» (подекуди в статті використовуватимемо архаїчно-просторічну назву «РЕС»). Сподіваємося, зібрана інформація стане в пригоді всім, хто навесні обрізатиме дерева і прибиратиме двори.