Руїни та зарості чагарників зустрічають вас при в’їзді в Бодакву. А ще, пригадую, зовсім недавно тут на повну потужність працював молочно-товарний тваринницький комплекс, вирувало життя.

У справжнє свято поезії вилилася презентація поетичної збірки «Сильна жінка» нашої землячки Наталії Захарової. Це її перша книга і, сподіваємося, не остання. Хоча, напевно, дебют завжди пам’ятається найбільше.

Це сьогодні «Нова пошта» – вже звичний сегмент послуг, без яких важко обійтися у повсякденному житті. Мережа цього оперативного надавача поштових послуг на сьогодні розгалужена по всій Україні. Не є винятком і наш, висловлююся за звичкою, Лохвицький район.

20 лютого лохвичанці Галині Тимофіївні Черкасець виповнилося 100 (!) років. На довгій дорозі життя їй випало пережити голодні тридцяті роки, окупацію Лохвиці фашистами, тяжку працю в Австрії, що входила тоді до третього рейху, повернення додому, роки вчительства не лише в рідному Лохвицькому районі, а й у Карпатах, навчання сотень учнів, сімейні радощі й горе, коли помер чоловік і ще багато-багато різних подій, що вмістилися в її житті…

«Невтомні руки» наприкінці минулого року  отримали свій офіційний статус. «Невтомні руки» наприкінці минулого року  отримали свій офіційний статус. Та велика волонтерська робота, яку вони здійснюють від початку повномасштабного вторгнення росіян, тепер окреслилася у конкретний рядок у Державному реєстрі під назвою «Благодійна організація «Благодійний фонд «Невтомні руки».Її засновниками є Оксана Портяна, Олена Середняк і Михайло Євтодій. Але робота благодійної організації оповита колективним духом. Тому, коли я готував цю статтю, кілька разів почув настійливе прохання: «Ми нікого не вирізняємо. Працюємо однією командою, і насамперед завдячуємо всім людям, які підтримують наш рух. Без цієї підтримки ми б нічого не зробили. Ось про них можете писати».Тож волонтери назвали відразу працівників виконкому Сенчанської сільської ради, які допомогли оперативно оформити всі юридичні складові щодо офіційного статусу благодійної організації. Бо тепер «Невтомні руки» мають змогу проводити свої благодійні акції на теренах Сенчанської громади.І першим таким серйозним заходом стало проведення «Невтомними руками» благодійних ярмарків, що відбулися наприкінці січня у Сенчі й Вирішальному.Спочатку 25 січня на ганку Сенчанського будинку дитячої та юнацької творчості всі бажаючі змогли долучитися до благодійної акції. Тон їй задали трудолюбиві жіночки із Засульського сільського клубу, на рахунку яких не один захід на підтримку ЗСУ. 

Це товариство вже не перший рік здійснює господарську діяльність на теренах колишнього Лохвицького району. Характерною ознакою «Харківецького» є розвиток тваринницької галузі, що не часто спостерігається в сучасних реаліях прагматизму щодо сільського господарства в Україні. Але і в рослинницькій галузі товариство дивує вирощуванням нетипових, як для продовольчого ринку, культур, що теж мають свого кінцевого споживача.

«Чому у людей виходить, а у нас – ні?» Часто запитують мене лохвичани, коли мова заходить про ту чи іншу справу, яку «клинять» різні обставини, різні персонажі з усіх сторін. Що тут відповісти? Напевно, кожне місто, як і конкретна людина, має свою карму. Це так – спрощено. А в деталях набагато складніше. І як почнеш розплутувати той клубочок, то вервечки тягнуться в усі боки.

Мабуть, неодноразово помічали жінок, велосипеди яких обвішані кількома пакетами. І, мабуть, мало хто замислився: чому так у них щодня? А все дуже просто. Це надійні помічниці одиноких престарілих. І вони виконують замовлення стареньких, які вже не в змозі відвідувати магазини, аптеки, різні установи...Мабуть, неодноразово помічали жінок, велосипеди яких обвішані кількома пакетами. І, мабуть, мало хто замислився: чому так у них щодня? А все дуже просто. Це надійні помічниці одиноких престарілих. І вони виконують замовлення стареньких, які вже не в змозі відвідувати магазини, аптеки, різні установи...Напередодні Дня працівників соціальної сфери ми поцікавилися у директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради Світлани Ждан, який спектр послуг надають працівники центру.

Таку назву має добровільна волонтерська група справді невтомних жінок, яких об’єднує самовіддана, можна сказати, звитяжна праця на благо наших збройних сил, в ім’я Перемоги України. Вони працюють на різних роботах, мають різний вік, уподобання, але у свій вільний час вони збираються разом, щоб виготовити черговий покров захисту для наших хлопців. Рідні багатьох із них знаходяться на фронті. І, певно, кожного разу відправляючи їм, туди, чергову маскувальну сітку, ці жінки потайки про себе промовляють: щоб вона вберегла наших воїнів від ворожого ока.

Про її «Лавандовий дворик» «Зоря» писала років зо два тому, коли його обриси тільки вимальовувалися на обійсті Олени Фур’євої. І це був її перший рік втілення власної мрії у рукотворну фантазію лавандового розмаїття. Тепер у неї є неоціненний досвід, власний блог в «Інстаграмі» і своя оаза у Гирявих Їсківцях, де вона мешкає з родиною.