Вони постійно на виду. Як і їхні дії, рішення, вчинки, вподобання… Їх дехто, наче під мікроскопом, розбирає, обговорює, пліткує, (чого гріха таїть). Чому так? Бо вони перебувають на верхніх щаблях влади – чи то підприємства, регіону, галузі. Цей перелік можна продовжувати і далі.Вони постійно на виду. Як і їхні дії, рішення, вчинки, вподобання… Їх дехто, наче під мікроскопом, розбирає, обговорює, пліткує, (чого гріха таїть). Чому так? Бо вони перебувають на верхніх щаблях влади – чи то підприємства, регіону, галузі. Цей перелік можна продовжувати і далі.Разом з тим, вони є звичайні люди зі своїми переконаннями, історією, подекуди з тягарем життєвих проблем, своїми маленькими і великими сімейними радощами.

У травні під рубрикою «Без краватки» у «Зорі» дебютувала очільниця Сенчанської громади Наталія Сліпухова. Її щира сповідь викликала жваву цікавість у багатотисячної аудиторії читачів «Зорі». Навіть на нашому сайті, до речі, доволі популярному, інтерв’ю з Наталією Вікторівною прочитало більше двох тисяч користувачів Інтернету.

Сьогодні героєм рубрики «Без краватки» став очільник Лохвицької громади Віктор Радько. У розмові з ним ми намагалися якомога далі абстрагуватися від його робочих питань (хоча куди ж без них?), а ширше зосередитися на життєвих кредо Віктора Івановича. До відвертої розмови спонукала, можна сказати, перша солідна дата в його житті – 16 серпня Віктору Радьку виповнилося 50 років. Тож доречним було озирнутися на прожиті роки, пригадати життєві етапи, щиро подивитися на речі, на які не завжди звертаєш увагу у повсякденному бутті. До речі, на пропозицію поговорити відверто, розповісти якісь до цього часу неозвучені на загал речі, Віктор Іванович погодився відразу.

Турботи і проблеми Лохвицької міської лікарні ми періодично висвітлюємо на сторінках «Зорі». Але якось так виходить, що ці «проблеми» мають «властивість» нікуди не зникати. Навпаки – як не та, то інша біда з якогось боку та й вилазить.Турботи і проблеми Лохвицької міської лікарні ми періодично висвітлюємо на сторінках «Зорі». Але якось так виходить, що ці «проблеми» мають «властивість» нікуди не зникати. Навпаки – як не та, то інша біда з якогось боку та й вилазить.Наприклад, сьогодні ми маємо недофінансування Лохвицької лікарні з боку Національної служби здоров’я України. Чому воно виникло?Але є й певні позитивні моменти. Тому про будні Лохвицької міської лікарні ми й вирішили поговорити з керівником цього медичного комунального закладу Віктором Бурлеєм.

Цього року автору пощастило багато разів за купальний сезон побувати на Сулі вище Млинівського мосту. Після розчистки річки 2017-го це місце стало настільки популярним, що багато інших позаростали, ніхто туди не їздить.Цього року автору пощастило багато разів за купальний сезон побувати на Сулі вище Млинівського мосту. Після розчистки річки 2017-го це місце стало настільки популярним, що багато інших позаростали, ніхто туди не їздить.Ми поспілкувалися із Олександром Пархоменком – одним із завсідників берега Сули. А також дізналися, хто доклав зусиль для комфорту відпочиваючих.

Нова ініціатива у Сенчанській територіальній громаді – вирощування лікарських рослин для додаткових коштів…

Поточні ремонти доріг у Сенчі, Вирішальному, Корсунівці,  Жданах…

Доля Яблунівського СБК… 

Вагома підтримка медичним закладам: новий УЗД-апарат для безкоштовного обстеження жителів громади…

Будівництво стадіону… Розробка туристичного маршруту… Реконструкція бою в Шумейковому… 

Про це та інші важливі напрацювання розповіла голова Сенчанської територіальної громади Наталія СЛІПУХОВА.

З моменту нашої останньої розмови з головою Лохвицької громади Віктором Радьком минуло півтора місяці. Зрозуміло, що за цей час відбулася не одна подія, прийнято не одне рішення, виконано будівельних робіт не на одному об’єкті… Окрім цього накопичилися й інші запитання, відповіді на які хотілося б почути.З моменту нашої останньої розмови з головою Лохвицької громади Віктором Радьком минуло півтора місяці. Зрозуміло, що за цей час відбулася не одна подія, прийнято не одне рішення, виконано будівельних робіт не на одному об’єкті… Окрім цього накопичилися й інші запитання, відповіді на які хотілося б почути.Тож у такому руслі – про справи завершені, поточні і перспективні – і проходила наша розмова з Віктором Івановичем.