Про трагічні події вересня 1941 року, що відбулися в урочищі Шумейкове, написана не одна стаття і видана книга. Навіть офіційно окреслено число загиблих – в межах 800 чоловік. Щовесни і щоосені тут відбуваються заходи по вшануванню полеглих у тому нерівному бою з фашистськими окупантами. Меморіальний комплекс постійно відвідують сотні туристів. Все це так. Але є й інше.
Гортаючи сторінки газети «Лохвицьке слово» від 1917-го року, ми наткнулися на лист лохвичанина Андрія Батієвського, який він пише з фронтів Першої світової війни. Як це не пародоксально, але його зміст так актуальний з погляду на війну, що відбувається на Сході нашої держави. Це ще раз привід замислитися і звірити свої дії через призму невмирущих загальнолюдських цінностей.
Столітню школу в селі Христанівка, що на Лохвичині — одну із найвідоміших у проекті «Школи Лохвицького земства», буквально одразу по тому, як споруду визнали пам’яткою архітектури, розгромили невідомі.
Частину приміщення колишньої школи у Христанівці займає місцевий ФАП. І те, що зробили вандали, першою виявила завідуюча сільським медичним закладом Ірина Топчило. 21 січня жінка прийшла на роботу і вжахнулася від побаченого.
Якраз напередодні Нового року у козацькому селі Хрулі відбулася вікопомна подія. Тут з’явився храм Божий. І хай він невеликий за розмірами, свого роду капличка, але в цьому освяченому приміщенні можна здійснити всі церковні таїнства.