Якраз напередодні Нового року у козацькому селі Хрулі відбулася вікопомна подія. Тут з’явився храм Божий. І хай він невеликий за розмірами, свого роду капличка, але в цьому освяченому приміщенні можна здійснити всі церковні таїнства.

Які ще епітети можна віднайти, щоб вихлюпнути ту бурю емоцій, що охопила суспільство після оприлюднення електронних декларацій так званої політичної еліти країни – високопосадовців, народних депутатів, суддів, прокурорів, податківців… Те, про що й так говорили в народі, випливло на поверхню. Хай невеличка верхівочка цього айсберга, однак... Захід, навіть МВФ приходять до тями. Навіщо Україні позичати гроші, коли лише у народних депутатів на руках задекларовано 12 мільярдів гривень!

Людська пам’ять… Цупка, вічна, істинна. Вона тримає в собі не лише ореол сьогодення, а й осколки минувшини, що особливо цінно з огляду нашої непростої історії. Голод 33-го – в її переліку. Пригадую, як відразу після школи, у 1975 році, привелося побувати в одній сім’ї, що мешкала у доволі давньому за віком будинку на Подолі у Полтаві. І зараз перед очима високий на зріст, лисий, як Котовський, господар того дому. Але не це так врізалося в пам’ять, як його майже посинілі, опухлі ноги, які він безперестану грів у гарячій воді.

У районному Будинку культури відбулися урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства. У залі зібралися представники  всіх сільськогосподарських підприємств району, лідери виробництва.